Назаренко Віктор Олександрович
Генерал армії України
Загальна інформація
Народження	5 березня 1956(1956-03-05) (68 років) Мінськ, Білоруська РСР,  СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Alma Mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Військова служба
Приналежність	СРСР →  Україна
Вид ЗС	ДПС України
Рід військ	Прикордонні війська
Війни / битви	Війна в Афганістані Конфлікт щодо о. Тузла
Командування
Голова Державної прикордонної служби України 23 жовтня 2014 — 25 липня 2017 Попередник Микола Литвин Наступник Петро Цигикал 2014 Перший заступник Голови ДПСУ 2003—2004 Начальник Азово-Чорноморського РУ ДПСУ 2002—2003 Командувач військ Азово-Чорноморського напряму прикордонних військ 2000—2002 Командувач військ Кримського напряму прикордонних військ
Нагороди та відзнаки
Назаренко Віктор Олександрович у Вікісховищі

Ві́ктор Олекса́ндрович Наза́ренко (*5 березня 1956, Мінськ, СРСР) — радянський та український офіцер, голова Державної прикордонної служби (23 жовтня 2014 року — 25 липня 2017 року), генерал армії України запасу. Доктор військових наук, кандидат психологічних наук. Учасник війни в Афганістані та конфлікту щодо острова Тузла.

З 25 липня 2017 року по 18 травня 2019 року — Радник Президента України^[1].

Віктор Назаренко народився у Мінську.

У 1977 році закінчив Львівське вище військово-політичне училище, після чого протягом шести років проходив службу у Львівському прикордонному загоні Західного прикордонного округу на посадах заступника начальника та начальника прикордонних застав.

З 1983 по 1986 рік навчався у військовій академії імені Фрунзе. Після закінчення академії проходив службу в Середньоазіатському прикордонному окрузі, брав участь у бойових діях в Афганістані як начальник мотоманевреної групи. Згодом обіймав посади заступника начальника штабу — начальника відділення штабу, начальника штабу — заступника начальника прикордонного загону.

З 1992 по 1994 рік виконував функції начальника штабу Львівського прикордонного загону Прикордонних військ України. Протягом 1994—1995 років — начальник окремого контрольно-пропускного пункту «Прикарпаття». У 1995—1998 роках обіймав посаду заступника начальника штабу Північно-Західного управління Прикордонних військ України, після чого, протягом двох років, був начальником оперативно-військового відділу Південного напряму Прикордонних військ України. У 1999 році Віктору Назаренку присвоєно вище військове звання «генерал-майора»^[2].

У 2000 році призначений на посаду командувача військ Кримського напряму, яку обіймав протягом двох років, після чого продовжив службу на аналогічній посаді Азово-Чорноморського напряму. Після реорганізації Прикордонних військ у Державну прикордонну службу України, автоматично обійняв посаду начальника Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ.

За організацію охорони та оборони о. Коса Тузла нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст.

З 2004 по жовтень 2014 року обіймав посади в Департаменті охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України.

У жовтні 2014 року призначений на посаду першого заступника Голови Державної прикордонної служби України — директора Департаменту охорони державного кордону.

23 жовтня 2014 року призначений Головою Державної прикордонної служби України^[3][4].

27 травня 2015 року Віктору Назаренку присвоєне військове звання «генерал-полковника»^[5].

Доктор військових наук із спеціальності «Охорона державного кордону», кандидат психологічних наук із спеціальності «Психологія діяльності в особливих умовах».

25 липня 2017 року присвоєне звання Генерала армії України^[6].

25 липня 2017 року призначений Радником Президента України, 18 травня 2019 року увільнений від виконання обов'язків^[7].

Національне антикорупційне бюро України із травня 2017 року проводило досудове розслідування у рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 368-2 КК України за фактами можливого незаконного збагачення колишнього голови ДПСУ Віктора Назаренка^[8].

• Орден Богдана Хмельницького I ступеня (2 травня 2019) — за значний особистий внесок у справу охорони державного кордону, захист суверенітету та територіальної цілісності України та з нагоди Дня прикордонника^[9]
• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 травня 2011) — за вагомий особистий внесок у справу охорони державного кордону, забезпечення захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку^[10]
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (20 грудня 2003) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності і безпеки України, мужність і високий професіоналізм, проявлені при виконанні службових обов'язків^[11]
• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «За бойові заслуги»
• Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
• Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «За бездоганну службу» I ступеня (СРСР)
• Медаль «За бездоганну службу» II ступеня (СРСР)
• Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (СРСР)
• Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
• Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

• Профіль військовика. Офіційний сайт ДПС України.