Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Народний комісаріат оборони Української РСР, але, можливо, це варто додатково обговорити.

Міністерство оборони Української РСР — союзно-республиканське міністерство, створення якого було передбачено Конституцією УРСР. Історія цього центрального органу виконавчої влади УРСР пройшла декілька етапів.

Всі військові органи державної влади УРСР, починаючи з Наркомату оборони УРСР, а завершуючи Міністерством оборони УРСР існували лише рядком у Конституції Української РСР аж до 1978 р., коли даний рядок прибрали.

Історія створення військового органу влади УРСР починається з 6 березня 1944 р., коли 6-а сесія Верховної Ради УРСР прийняла Закон Української РСР «Про утворення військових формувань союзних республік та перетворення у зв'язку з цим народного комісаріату оборони із загальносоюзного в союзно-республіканський наркомат». Закон увійшов поправкою до Конституції СРСР (ст.18-а) та Конституції УРСР (ст.15-а).

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 березня 1944 р. народним комісаром оборони УРСР призначено члена ЦК КП(б) У, депутата Верховної Ради СРСР генерал-лейтенанта Василя Герасименка.

Закон було прийнято у виконання рішення центральних органів СРСР.

28 січня 1944 р. газета «Правда» опублікувала повідомлення про пленум ЦК ВКП(б), який розглянув пропозиції Раднаркому СРСР «Про розширення прав союзних республік в галузі оборони та зовнішніх зносин».

На Х сесії Верховної Ради СРСР першого скликання (28–30 січня 1944 р) на пропозицію наркома закордонних справ СРСР В.Молотова були ухвалені два конституційні закони — «Про утворення військових формувань союзних республік та про перетворення у зв'язку з цим Народного комісаріату оборони із загальносоюзного у союзно-республіканський» і «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх відносини та про перетворення у зв'язку з цим народного комісаріату закордонних справ із загальносоюзного у союзно-республіканський народний комісаріат».

Декларування створення наркомату оборони УРСР було спрямоване на досягнення керівництвом СРСР зовнішньополітичних (вступ УРСР до ООН, можливе приєднання інших країн до СРСР) та внутрішньополітичних (боротьба з ОУН та УПА тощо) цілей.

У 1946 році Наркомат оборони УРСР стали називати Військовим міністерством УРСР (указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.III 1946).

28 червня 1947 року прийнято Закон «Про зміни і доповнення тексту Конституції (Основного Закону) Української РСР» згідно з яким у статті 48 Конституції союзно-республіканське Міністерство оборони Української РСР мало носити назву «Міністерство Збройних Сил Української РСР».^[1]

З 1953 військовий орган влади УРСР став називатися Міністерством оборони УРСР (указ Президії Верховної Ради УРСР від 10.IV 1953).

В редакції Конституції (Основного Закону) Української Радянської Соціалістичної Республіки (Із змінами і доповненнями, прийнятими на четвертій сесії Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання) в редакції згідно із Законом УРСР № 1486-IX від 19.11.1976^[2] в статті 48 в переліку союзно-республіканських Міністерств Української РСР було вказано Міністерство оборони.

• Герасименко Василь Пилипович
• Міністерство оборони України

• Лисенко О. Є., Гриневич В. А. Сталінська національна реформа воєнної доби як модель ефемерного державного статусу радянських республік. Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України; Том 2 / Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2004. — С. 334—359.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Папікян А.До історії Народного комісаріату оборони Української РСР (1944—1945 рр.) // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008. — с. 109—114. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. ↑ Про зміни і доповнення тексту Конституції (Основного Закону) Української РСР. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
2. ↑ Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.