У 1911 році немовлям разом із батьками переїхав у Большечернігівську волость Самарської губернії, де заснували хутір Флора. Закінчив 4 класи, з 1931 року працював у колгоспі. З 1933 по 1935 роки проходив дійсну строкову службу в лавах РСЧА. Після демобілізації поїхав у Балхаш (Казахстан), на будівництво Балхаського мідноплавильного заводу. Після закінчення будівництва навчався в металургійній школі, працював на заводі завантажувальником відбивних печей. Член ВКП(б) з 1939 року.
Особливо відзначився при форсуванні Дніпра. У ніч на 26 жовтня 1943 року взвод протитанкових рушниць під командуванням старшого сержанта П. К. Міллера отримав наказ переправлятися. На рибальському човні одним з перших в полку подолав Дніпро в районі ВишгородаКиївської області, разом з кулеметником знищив 2 вогневі точки ворога, чим сприяв переправі решти підрозділів батальйону.
Війну закінчив на посаді парторга стрілецького батальйону 465-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії.
Демобілізований у 1945 році. Повернувся в місто Усть-Каменогорськ (Казахстан), працював на свинцево-цинковому комбінаті. Помер 21 жовтня1987 року.
Нагороди
Указом ПрезидіїВерховної Ради СРСР від 10 січня1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшому сержантові Міллеру Петру Климентовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням орденаЛеніна і медалі«Золота Зірка» (№ 2445)[3].
Також був нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (30.10.1943), Слави 3-го ступеня (20.12.1944) і медалями.
Пам'ять
У місті Балхаш в 1967 році на будівлі металургійного цеху мідеплавильного заводу встановлена меморіальна дошка в пам'ять про П. К. Міллера. Рішенням Балхаського міського масліхату від 19 січня 2000 року № 3/31 провулок Південний перейменований у провулок Петра Міллера.[4]
19 квітня 2004 року по вулиці Сонячній, буд. 34/2 в місті Усть-Каменогорську встановлена меморіальна дошка, присвячена Петру Климентовичу Міллеру.[5]
Література
«Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 201–204.