Мюлу́з (фр.Mulhouse) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Верхній Рейн. Населення — 110 351 осіб (2011)[2], агломерації — близько 278 тисяч осіб. Мюлуз — найбільше місто департаменту та друге за населенням місто Ельзасу після Страсбура.
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 390 км на схід від Парижа, 100 км на південь від Страсбура, 37 км на південь від Кольмара.
Топонім
З німецького Mühle перекладається як «млин». Звідси й назва міста — млин стояв між кількома будинками (нім. Haus), що належали страсбурзькому абату св. Стефана (Сент-Етьєн).
Історія
У 58 році до Р. Х. відбулася битва на захід від Мюлуза між римською армією Юлія Цезаря та коаліцією германців на чолі з Аріовістом. Перші письмові згадки про місто датуються ХІІ ст. Місто перебувало в складі південного ельзаського графства Сундгау[en] у Священній Римській імперії.
У 1275 році Мюлуз набув статусу імперського міста. У 1354 році місто увійшло до складу ельзаського Декаполісу[en]. З 1395 року Мюлуз набув статус вільного міста. 1515 року Мюлуз залишив Декаполіс й увійшов до складу Швейцарського союзу на правах широкої автономії.
У XVIII столітті Мюлуз перетворився на великий текстильний центр, де вироблялися фарбовані тканини (зокрема ситець). 1798 року жителі міста проголосували за його приєднання до Франції через високі мита, встановлені французами на імпорт товарів.
У 1904 році поблизу міста Серне було відкрито велике родовище калію, що сприяло розвитку в Мюлузі хімічної промисловості.
Після Французько-прусської війни 1870-1871 років до 1918 року Мюльхаузен входив до складу Німецької імперії, з 1919 — знову в складі французької держави.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Ельзас. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[4].
2010 року серед 70 721 особи працездатного віку (15—64 років) 47 605 були активними, 23 116 — неактивними (показник активності 67,3%, у 1999 році було 69,2%). З 47 605 активних мешканців працювало 36 213 осіб (19 657 чоловіків та 16 556 жінок), безробітними було 11 392 (6103 чоловіки та 5289 жінок). Серед 23 116 неактивних 7686 осіб було учнями чи студентами, 4341 — пенсіонерами, 11089 були неактивними з інших причин[8].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 45440 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 103216,0 особи, медіана доходів виносила 13 229 євро на одного особоспоживача[9]
Транспорт
Повітряний
Мюлуз обслуговує аеропорт Базель-Мюлуз-Фрайбург, розташований за 25 км на південь від міста.
Залізниця
Місто обслуговує залізнична станція Мюлуз-Вілль звідки потяги прямують до міст:
рейс EuroCity, сполучає з Брюсселем, Люксембургом, Страсбургом і Базелем.
S-bahn сполучає Мюлуз з Кольмаром, Страсбургом, Базелем, Бельфором, Крютом і Фрайбургом.
Міський транспорт
Міські перевезення здійснюються трамвайною мережею, яка була відкрита 13 травня 2006 року. На початок 2020-х трамвайна мережа має у своєму складі три трамвайні лінії та одну лінію трамвай-потяг.
↑Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
↑Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
↑Scheurer, Marie-Philippe; Lehni, Roger; Menninger, Claude: Mulhouse, Haut-Rhin − Images du Patrimoine, Le Verger, Illkirch-Graffenstaden, 1990, ISBN 2-908367-18-1(фр.)
↑Францsя. Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 29 листопада 2010.
.jpg)
.jpg)
