Народилася в Харкові в сім'ї музиканта. Почала навчатися з семи років грі на скрипці і фортепіано, з 16 років — співу. Зростала у творчій атмосфері, в квартирі батьків проводилися музично-літературні вечори, в яких брали участь співаки, музиканти, поети.
В 1886—1888 роках навчалася співу в Московській консерваторії (клас О. Александрової-Кочетової). Також навчалась приватно співу у професора Леграна, Емілії Павловської, С. Арнольдсон. Розпочала творчу кар'єру на сценах Петербурга, де співала в оперній трупі О. Церетелі, в російсько-італійській опері А. Труффі, в антрепризах С. Шейна. У 1890—1901 роках — солістка московського Большого театру.
Мала лірико-колоратурне сопрано широкого діапазону, легке, рухливе зі «сріблястим» тембром.
Впродовж багатьох років викладала у навчальних закладах Дніпропетровська і Києва, де виховала більше 400 співаків і педагогів.
У 1900 році розпочала викладацьку діяльність в московській школі Буніної. З 1901 року працювала в Катеринославському музичному училищі (тепер — Дніпропетровська консерваторія). З 1906 по 1920 рік викладала в київській Музично-драматичній школі М. Лисенка (з 1917 року — професор), де також організувала класи оперного та камерного ансамблю, ставила учнівські вистави. У 1920—1939 роках вела клас сольного співу в Київській консерваторії (з 1934 року — заслужений професор).