Литовців здавна називають співучим народом. Ліризм і мелодійність литовських народних пісень залишається до сьогодні невичерпним джерелом для композиторів та виконавців. Здобутки литовських музикантів мають велике міжнародне визнання. Музика звучить не тільки у концертних залах, а й на вулицях міст. Класика, рок, джаз поєднуються, доповнюють одне одного, а інколи породжують фестивалі чистого жанру. Широко відомі фестиваль класичної музики «Музична осінь», Вільнюський фестиваль, фестивалі хорів, джазові фестивалі у Каунасі, Вільнюсі, Клайпеді, Друскінінкаї, які перетворюються на свята міста і збирають чималу кількість слухачів і виконавців як із Литви, так і з усього світу. Ось далеко неповний список грандів сцени, прекрасних музикантів, співаків і диригентів: П. Генюшас, П. Вішняускас, М. Рубацкіте, С. Стоніте, С. Трімакайте, В. Норейка, С. Сондецкіс, Г. Рінкявічюс, Ю. Домаркас... Частина з них не тільки бере участь у концертах, але й навчає молодь таємниць творчості у художніх академіях Литви та за кордоном. Віртуозністю творців і виконавців литовської музики насолоджуються слухачі у найвіддаленіших куточках світу.^[1]

Музичне мистецтво Литви нині представлене виступами класичних виконавців, музикою, написаною класичними і сучасними композиторами, музичними творами народних і джазових музикантів, мистецтвом відеокліпу та поп-, рок- і електронною музикою.^[2]

Перша професійна музика ​​в Литві з'явилася з появою мандрівних ченців в XI ст. Після християнізації Литви в 1387 році почала поширюватися релігійна музика, було запроваджено григоріанський спів. Мандрівні музики влаштовували концерти в особняках і замках литовської шляхти, засновувалися місцеві капели.

Першу оперу в Литві було поставлено 1636 року у палаці Великих князів литовських. Оперними імпресаріо були Марко Скакі і Віргіліо Пуччітелі. Опера в Литві з'явилася досить рано, особливо з огляду на те, що феномен італійської опери сформувався приблизно в 1600 році, а першу оперу у Парижі було поставлено аж перед 1650 роком.

У XVII ст. у палаці Великих князів литовських зіграно 3 італійські опери — їх усі поставив придворний композитор Марко Скакі, а лібрето написав Віргіліо Пуччітелі. Це були: «Il ratto d’Elena» («Викрадення Єлени»; 1636), «L'Andromeda» («Андромеда»; 1644) та «Circe Delusa» («Розчарована Цирцея»; 1648). Культурне життя палацу Великих князів литовських особливо пожвавилося за правління Сигізмунда II Августа. Його вільнюська резиденція була місцем проведення численних камерних концертів, музичних і танцювальних свят і карнавалів, а музика стала невід'ємною частиною суспільного життя палацу. У Вільнюс запрошувалися музиканти з інших країн, особливо з Італії. Серед найпомітніших був угорський композитор і лютнист Валентин Бакфарк, який приїхав у Вільнюс із Риму.^[3]

Перша друкована литовська книжка «Catechismusa Prasty Szadei» (Прості слова катехізису), видана 1547 року, містила 11 релігійних гімнів литовською мовою з партитурою. Литовський єзуїт Жигімантас Ляуксмінас (Сигізмунд Лауксмін) в 1667 році опублікував перший у Литві музичний довідник «Ars et praxis musica». Це була перша книжка трилогії, присвяченої григоріанському співу і виданої при Вільнюському університеті (S.R.M. Academicis Societatis Jesu).^[4]

Недавні знахідки — «Альбом Сапеги» (лит. Sapiegos albumas) та «Щоденник органіста з Крожів»^[5] (лит. Kražių vargoninko dienoraštis) продемонстрували, що велика частина литовської церковної музики XVII століття перебувала під безпосереднім упливом найвидатніших композиторів Італії того часу, як-от Джироламо Фрескобальді; також переважала італійська форма музичної нотації для органу, а музиканти вивчали генерал-бас.^[4]

1906 року поставлено першу національну оперу «Бірута» композитора Мікаса Петраускаса, автор лібрето — Габріелюс Ландсбергіс-Жямкальніс.

Комуністичний режим довго воював із західним роком, називаючи цю музику такою, що вироджується. Проте в 1980-х роках деякі місцеві групи все ж устигли заявити про себе: такі гурти, як «Foje», «Antis» і «Bix» започаткували литовський рок. З 1989 року ситуація лібералізувалася, а такі гурти, як «SKAMP», «Happyendless» і «Jurga» набули міжнародної впізнаваності.

Духові:

• birbynė
• dandytės
• jaučio ragas
• kerdžiaus trimitas
• lamzdelis
• medžioklės ragas
• molinukas
• ožragis
• ragai

  

• sekminių ragelis
• skudučiai
• švilpas
• švilpukas
• tošelė
• ubikas
• vilioklis
• žieves trimitas

Струнні:

• cimbolai
• kanklės
• pūslinė
• smuikas

Ударні:

• būgnas
• dzingulis
• kleketas
• saukstai
• skrabalai
• tabalas
• terkšlė
• tochelé

• Литва на пісенному конкурсі Євробачення
• Литовська академія музики та театру
• Міжнародний конкурс скрипалів імені Яші Хейфеца

• Music Information Centre Lithuania [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] — Найповніша база даних литовської музики. (англ.)
• pakartot.lt [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] — Добірки пісень і дискографії литовської музики. (англ.)
• Литовський джаз коротко [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• kaunasretrojazz.lt [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] — архіви про каунаських джазових музикантів в окупованій Литві. (лит.)
• Kaunas pilnas kultūros, 2016. p 16 — хронологія історії литовського джазу. (лит.)
• - Lietuvos roko pionieriai [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] — Піонери литовського року (лит.)
• Audio clips: Traditional music of Lithuania. [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] Musée d'ethnographie de Genève. Accessed November 25, 2010. (фр.)
• Антологія литовської етнокультури (див. розділ «Folklore») (англ.)
• Vilnius Hardcore – Ska Funk Rasta Punk Scene, Vilnius [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Djscene.lt — Литовські новини нічного життя, клуби, фото з вечірок, огляди, виконавці, музика та багато іншого [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] (лит.)
• Margai.lt — Литовський народ музика, пісні, інструменти, танці. (англ.)
• Rockopedia.lt [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] — Литовська рок-енциклопедія. (лит.)
• Džiazas Lietuvoje [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (лит.)
• www.modus-radio.com [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] — коментарі про історію музики Литви та литовських композиторів (лит.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музика Литви