PROFILPELAJAR.COM

Моше Реувен Асман
Моше Реувен Асман
івр. משה ראובן אסמן
	М. Р. Асман із тфіліном сурмить у шофар
Основні відомості
Народження	14 березня 1966 (58 років); Ленінград
Країна:	Україна; Ізраїль
Конфесія:	Юдаїзм
Праці й досягнення
Рід діяльності:	рабин
Основні інтереси:	теологія
Титул:	головний рабин України головний рабин Києва
Нагороди:
Сайт:	officeofchiefrabbi.org
Додаткова інформація:	головний рабин України і головний рабин Києва

Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן‏‎‎‎, 14 березня 1966, м. Ленінград, СРСР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві^[2] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України. Засновник єврейського поселення Анатевка.

Життєпис

Народився в Ленінграді. у 1987 році після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.

Працював помічником рабина Торонто по роботі з російськомовними євреями.

По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 році скерований до України, де до 1995 року працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». У тому ж році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Києва^[3].

У 1997 році став головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві. Був представником організації «Цеїрей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.

11 вересня 2005 року обраний головним рабином України.

Активно допомагає постраждалим від російського вторгнення, відвідуючи для цього небезпечні регіони^[4]^[5].

Сім'я

Має 12 дітей та 20 онуків^{[джерело?]}.

26 серпня 2017 року син Моше Асмана Мендель надав першу медичну допомогу перехожому, якого збив на автомобілі «Bentley» син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак і встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби в ізраїльській армії^[6].

У вересні 2024 рабин повідомив, що 24 липня зник безвісти під час бойових дій прийомний син рабина Матітьягу Самборський, а пізніше підтвердили його загибель. Він був всиновлений у 2002 році, прожив у родині рабина близько 10 років, а коли виріс вирішив жити самостійно.^[7] 12 вересня у Києві відбудеться урочисте поховання М. Самборського.

Нагороди та відзнаки

Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України^[8]. У 2010 році відмовився від нагороди через «героїзацію Бандери»^[9].