Московський інститут електронної техніки
55°59′00″ пн. ш. 37°12′30″ сх. д. / 55.98333306° пн. ш. 37.20833306° сх. д. / 55.98333306; 37.20833306
Тип	державний
Країна	Росія
Розташування	Зеленоградський адміністративний округ
Засновано	1965
Президент	академік РАН, д. т. н., профессор Юрій Чаплигин
Приналежність	Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Випускники	Категорія:Випускники МІЕТ
Сайт	miet.ru
Нагороди
National Research University of Electronic Technology у Вікісховищі

Об`єкт культурної спадщини Росії регіонального значення рег. № 771931325500005 (ЄДРОКС) об`єкт № 7731016000  (БД Вікімандрів)

Національний дослідницький університет «Московський інститут електронної техніки» (МІЕТ) — російський технічний університет в галузі електроніки, інформаційних та комп'ютерних технологій, один з 29 національних дослідницьких університетів. Заснований у 1965 році; територіально розташований у Зеленограді.

Видає наукові журнали «Вісті вищих навчальних закладів. Електроніка» (з 1996 року) та «Економічні та соціально-гуманітарні дослідження» (з 2014 року).

Заснований 26 листопада 1965^[2], проте офіційною датою народження вважається 9 грудня 1965, коли відповідна постанова Ради міністрів СРСР була виконана міністерствами вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і РРФСР^[3] .

У січні 1966 року виконувачем обов'язків ректора став професор Московського гірничого інституту Єршов Леонід Вікторович. У квітні інституту було виділено кілька квартир в одному з корпусів у 1-му мікрорайоні для організації адміністрації та прийому перших викладачів, і розпочато будівництво першої будівлі (школи) у Північній промисловій зоні. У серпні на посаду ректора МІЕТ було призначено колишнього декана приладобудівного факультету МВТУ імені Баумана професора Леоніда Миколайовича Преснухіна, а для заселення іногородніх студентів виділено один із корпусів гуртожитку будівельників на вулиці Юності (нині студмістечко МІЕТ).

1 вересня 1966 — стало першим 1 вересня нового вишу. Першокурсниками стали 250 осіб, ще 35 осіб стали студентами другого курсу — переважно це були жителі міста Зеленограда, які закінчили перший курс в інших вишах. Заняття проводилися на другому поверсі школи, що ще добудовувалася, і в гуртожитку.

У 1967 році розпочато будівництво основного комплексу будівель інституту, під який було виділено майданчик у Південній промисловій зоні міста. Архітекторами комплексу стали Фелікс Аронович Новіков та Григорій Юхимович Саєвич, інженером-конструктором — Юрій Іонов. Навчальні корпуси, бібліотека, клуб та спорткомплекс побудовані з червоної цегли та об'єднані переходами в одне мікромісто. Є версія, що при проєктуванні комплексу було закладено окремі ідеї комплексу Гельсінського політехнічного університету, побудованого в 1954—1969 роках за проєктом архітектора Алвара Аалто^[4]. Водночас один із архітекторів комплексу МІЕТ — Фелікс Аронович Новіков — називає цю версію міфом^[5].

У тому ж році формуються перші факультети — фізико-технічний (ФТ, проєктування та технології виробництва інтегральних мікросхем), мікроприладів та технічної кібернетики (МПіТК, проєктування електронних та обчислювальних систем), фізико-хімічний та електронного машинобудування (ФХіЕМ, матеріали, технології та обладнання) для електронної промисловості), а також вечірній.

У 1969 році був введений в експлуатацію навчальний корпус № 3 (молодші курси та загальноосвітні кафедри), а в 1970 році — корпус № 4 (старші курси та випускові кафедри); в результаті інститут зміг повністю переїхати на власні площі. У 1971 році після введення в експлуатацію корпусу № 1 (адміністрація, бібліотека та великі потокові лекторії) та корпусу № 2 (клуб з актовою залою та їдальня) будівництво комплексу інституту було в основі завершено, і 27 грудня на урочистому відкритті комплексу інституту було вручено символічний ключ. При цьому, у перші ж роки експлуатації першого корпусу було виявлено, що обране архітекторами рішення для даху першого корпусу сприяє штучному накопиченню дощової води та снігу та разом з порушенням гідроізоляції через використання матеріалів з різними коефіцієнтами теплового розширення призводить до систематичних протікань.

Художнє оформлення зовнішніх стін бібліотеки у вестибюлі головного корпусу було виконано 1974 року скульптором Ернстом Невідомим у вигляді величезного (970 м², на всі чотири стіни) білого барельєфа «Становлення людини розумної».

У 1972—1973 навчальному році в інституті навчалося близько 6000 студентів, а також працювало близько 400 викладачів з яких 30 були професорами та докторами наук, а ще близько 200 були доцентами та кандидатами наук.

11 березня 1984 року інститут був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора «за заслуги у створенні спеціальної техніки та у справі підготовки висококваліфікованих спеціалістів»^[6].

В 1992 інститут отримав статус технічного університету і найменування Московський державний інститут електронної техніки (технічний університет)^[7] .

У 2000 році університет на додаток до свого класичного логотипа — МІЕТ- осцилограма — отримав власний герб, розроблений РГО «Академія російської символіки „Марс“»^[8].

У 2010 році МІЕТ отримав статус національного дослідницького університету^[9].

У 2017—2019 роках в університеті було проведено реформу організаційної структури з переходом від дворівневої системи факультетів та кафедр до однорівневої системи інститутів та окремих кафедр, підпорядкованих безпосередньо керівництву університету.

Ректори

• Єршов Леонід Вікторович (д.т.н., професор) — 1966 (виконувач обов'язків ректора)
• Преснухін Леонід Миколайович (член-кореспондент РАН, д.т.н., професор) — 1966–1988
• Вернер Віталій Дмитрович (д.ф.-м.н., професор) — 1988–1998
• Чаплігін Юрій Олександрович (член-кореспондент РАН^[10], д.т.н., професор) — 1998–2016
• Беспалов Володимир Олександрович (член-кореспондент РАН, д.т.н., професор) — 2016 -н. в.

Президенти

• Чаплігін Юрій Олександрович (академік РАН, д.т.н., професор) — 2016 — дотепер.

• 
  Меморіальна табличка на згадку про першого ректора МІЕТ Л. М. Преснухіна на фасаді головної будівлі
• 
  Президент МІЕТ Ю. А. Чаплигін, ректор МІЕТ у 1998—2016 роках

У 2016 році МІЕТ вперше увійшов до розширеного до 980 учасників рейтингу World University Rankings 2016—2017 журналу Times Higher Education, посівши 800+ місце і ставши одним з 24 російських вишів у даному рейтингу. Станом на 2020 рік у розширеному до 1500+ учасників World University Rankings 2021 МІЕТ займав 1001+ місце і був одним із 48 російських вишів у даному рейтингу.

• Інститут біомедичних систем (БМС)
  • Біотехнічні системи та технології
• Інститут високотехнологічного права, соціальних та гуманітарних наук (ВП СГН)
  • Правове забезпечення національної безпеки
• Інститут лінгвістичної та педагогічної освіти (ЛПО)
  • Лінгвістика
• Інститут міжнародної освіти (ІМВ)
• Інститут мікроприладів та систем управління (МПСУ)
  • Інформатика та обчислювальна техніка
  • Радіотехніка
  • Управління у технічних системах
• Інститут нано- та мікросистемної техніки (НМСТ)
  • Конструювання та технологія електронних засобів
• Інститут перспективних матеріалів та технологій (ПМТ)
  • Наноматеріали
  • Матеріалознавство та технології матеріалів
  • Техносферна безпека
• Інститут системної та програмної інженерії та інформаційних технологій (СПІНТех)
  • Прикладна інформатика
  • Програмна інженерія
  • Управління якістю
• Інститут фізики та прикладної математики (ФПМ)

• Військовий навчальний центр (ВУЦ)
  • військово-облікові спеціальності військ ППО Сухопутних військ^[11]

• Напрями підготовки та спеціальності, що реалізуються поза інститутами
  • Дизайн
  • Інфокомунікаційні технології та системи зв'язку
  • Інформаційні системи та технології
  • Інформаційна безпека
  • Менеджмент
  • Прикладна математика
  • Електроніка та наноелектроніка

• Московський інститут електроніки та математики, ще один російський виш, заснований у 1960-ті роки в рамках радянської програми розвитку електроніки та мікроелектроніки.

• МИЭТ 50 лет. Годы, люди, события. — М.: МИЭТ, 2015. — 392 с. ISBN 978-5-7256-0825-0

МИЭТ у сестринських Вікіпроєктах
	МИЭТ у Вікісховищі?

• Офіційний сайт МІЕТ