За жанром це водевіль. Котляревський використав мандрівний сюжет про подружню невірність, але переосмислив його. Зберіг лише успішне сценічне, але не використав того, що було б негативним із моральної точки зору.
П'єса економна в плані театральної вистави: прості декорації, одна дія, чотири персонажі.
Персонажі
Лихой — солдат.
Михайло Чупрун — простакуватий, довірливий чоловік.
Тетяна — «зрадлива» дружина, розумна, хитра, красива, кропітка, але з характером.
Финтик залицяється до Тетяни, але вона чітко дає зрозуміти, що її це не цікавить. Несподівано приходить солдат Лихой. Він вимагає для себе вечерю та нічліг. Тетяна дозволяє йому заночувати та вдає, що Финтик її родич. Той сперечається з солдатом, чия служба важливіша.
Солдат вдає, ніби заснув, і підслуховує розмову Тетяни з Финтиком про те, де жінка сховала частування. Тетяна обіцяє випустити Финтика з хати, але тут повертається її чоловік, чумак Михайло. Тетяна ховає Финтика під припічком. Лихой починає кепкувати над господарями й обманює їх, ніби він здатен на чудеса: все, що він захоче, миттю з'явиться.
Спершу Лихой бажає, щоб у хаті з'явилася горілка (яку Тетяна приготувала для Финтика). Жінка вдає подив від знахідки алкоголю. Далі солдат хоче, щоб з'явилися ковбаса та смажена курка. Він посилає Михайла за стравами, і той вже на свій справжній подив знаходить їх там, де сказав солдат. Наївшись і напившись, Лихой каже, нібито може викликати самого Сатану в подобі Финтика. Тетяна зізнається, що сховала справжнього Финтика, той вилазить зі схованки та просить його пробачити. Жінка розповідає як усе було, а Лихой підтверджує, що Тетяна не зраджувала Михайлу.
