«Мойсе́й» — поема українського письменника Івана Франка 1905 року. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесі наполегливого шукання «обітованої землі», про майбутні сили мас, здатних висунути зі свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги.
Історія написання
У 1904 р. Франко побував у Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело — скульптура Мойсей. Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми.
Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 р. Пролог був написаний аж тоді, коли поему зверстали. А ідейним поштовхом до написання прологу були революційні події 1905 р. в Росії та в Україні. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення українському народові. Письменника особливо хвилювало питання взаємин широких мас з тими політичними силами, які могли б очолити їхні виступи.
Жанр
За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.
Тема поеми
На матеріалі біблійного сюжету показати конфлікт вождя з народом. «Основною темою я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ся поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
Ідея твору
Засудження зради національних інтересів та проголошення ідей служіння рідному народові.
Сюжет
В основу поеми Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної їм землі в Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує і забуває про Божі заповіді та обіцянки. Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.
Наприкінці поеми Франко висловлює надію, що українців, так само як євреїв Мойсей, поведе новий молодий лідер.
Проблематика
стосунки народу та вождя;
зневіра в собі;
сутність справжнього лідера;
конфлікт поколінь, рабської свідомості;
невміння згуртуватися → відсутність власної державності.
Франко проводить паралелі між євреями, які 40 років шукають землю обітовану, та українцями, які протягом своєї історії не можуть сформувати незалежну державу.
Особливості написання
Вступ написано терцинами, які вперше застосував Данте в своїй «Божественній комедії». Перший рядок в терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи.
"Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу".
«Три є головні стовпи поетичної творчості І.Франка: „Лис Микита“ — розумна голова, „Зів'яле листя“ — песимізм молодечого віку по зазнаній невдачі, і „Мойсей“ — „та прийде час“… І важко сказати, котрий з цих творів найбільший. „Зів'яле листя“ — найориґінальніше, „Мойсей“ — без сумніву найвеличніший, але ж „Лис Микита“ — найпопулярніший і щодо свого значіння найважніший» .[2]
Прижиттєві видання
1905 р. Перше видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. Львів. Накладом автора, 1905, 102 с. В журн. «Літературно-науковий вісник» за липень місяць опубліковано «Притчу про терен» з підзаголовком: "Уривок із поеми «Мойсей» — п'ятий розділ поеми без першої строфи.[3]
1913 р. Друге видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. Друге видання з передмовою. Львів 1913, 63 с. У передмові Франко дає ключ до розуміння свого твору, розкриває джерела, якими він користувався при написанні поеми. На основі цієї передмови письменник зробив варіанти передмов до польського та російського перекладів твору.[3]
1916 р. Третє видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. 3-тє видання. К., 1916, 56 с. Третє видання поеми спотворене царською цензурою. Франко не брав участі у підготовці цього видання.[3]
