На підступах до Неману противник відчайдушно чинив опір, підтягуючи все нові й нові резерви, часто переходив у контратаки. 11 жовтня 1944 року неподалік від міста Шілуте створився досить складна обстановка. Гітлерівці накопичили значні сили і готувалися завдати удару по радянському флангу, щоб поліпшити своє становище. В цей напружений момент бою гвардії сержант Могильний зі своїм розрахунком почав потайки перебиратися через озеро на вигідну позицію, яку успішно зайняв і відкрив шквальний прицільний вогонь по противнику. Фашисти прийшли в замішання, а коли зорієнтувалися, відкрили відповідний сильний мінометний і кулеметний вогонь. Потім під його прикриттям кинули до висотки до ротипіхоти, сподіваючись зім'яти і перекинути в озеро радянських воїнів.
Сили тут були явно нерівні. Кулеметник отримав важке поранення. Тоді його замінив другий номер і продовжував обстріл наступаючих. Коли він загинув, за кулемет взявся піднощик патронів, однак і він був убитий. Тепер вже з нього відкрив стрілянину сам командир Могильний. Отримавши два поранення кулеметник почав бити з перебоями. Гітлерівці відчули свою перевагу, осміліли, побігли до висотки на весь зріст, але несподівано заворушився закривавлений боєць, розгорнув свою зброю і впритул зустрів наступаючих автоматників.
Коли підійшло радянське підкріплення, всі схили висотки були усіяні ворожими трупами. Тут же лежав без свідомості гвардії сержант Могильний. Товариші по зброї віддали загиблому гвардійцю заслужені військові почесті. Кулеметник геройськи загинув, до кінця виконавши свій військовий обов'язок. Похований у місті Шілуте (Литва).