Дмитро Васильович Мовчан
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 лютого 1978(1978-02-12) Рокитне, Полтавська область, УРСР
Смерть	26 березня 2017(2017-03-26) (39 років) Малинівка, Донецька область, Україна (Авіакатастрофа)
Громадянство	Україна
Alma Mater	Кременчуцький льотний коледж НАУ
Військова служба
Роки служби	1996—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Рід військ	Армійська авіація
Формування	18 ОБрАА,  16 ОБрАА
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Дмитро́ Васи́льович Мовча́н (12 лютого 1978(19780212), с. Рокитне, Кременчуцький район, Полтавська область, Українська РСР — 26 березня 2017, с. Малинівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — капітан Збройних сил України, льотчик-штурман 18-ї окремої бригади армійської авіації. Учасник бойових дій російсько-української війни.

Народився в селі Рокитне на Полтавщині, де пройшли перші роки його життя. Разом з батьками переїхав до Кременчука. Після закінчення школи № 30 здобув професію верстатника в Кременчуцькому вищому професійному училищі № 7. Але Дмитро мріяв про небо, тож 1996 року вступив до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, який закінчив у 1999 році. З листопада 2012-го служив за контрактом штурманом 16-ї вертолітної бригади у Бродах на Львівщині.

Від початку бойових дій у 2014 році 16-та бригада виконувала завдання на території проведення антитерористичної операції на сході України. Дмитро Мовчан літав на вертольоті Мі-24. У 2014 його вертоліт підбили, але наступний вертоліт встиг підібрати льотчиків. Мав численні травми, лікувався у шпиталі. 2015 року перевівся до 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ, в/ч А3384, м. Полтава.^[1] Капітан, другий пілот військового гелікоптеру Мі-2, льотчик-штурман вертолітної ескадрильї.

З лютого 2017 року перебував у відрядженні в Краматорську. У складі екіпажу вертольоту, разом з командиром екіпажу підполковником Євгенієм Волошиним та бортовим техніком старшим лейтенантом Романом Кандулом, виконував завдання в зоні АТО. Їх вертоліт («бджілка», як вони його називали) виконував роль повітряного «таксі», перевозив вантажі та особовий склад Генштабу і Збройних сил в районі проведення АТО, поблизу лінії фронту.

26 березня 2017 року близько 15:00 військовий гелікоптер Мі-2 зазнав авіакатастрофи поблизу села Малинівка Слов'янського району Донецької області, в 13 км від аеродрому Краматорська. За попередніми висновками, вертоліт, що летів на малій висоті, зачепився за лінії електропередач і впав. Загинули троє членів екіпажу, — підполковник Євгеній Волошин, капітан Дмитро Мовчан і старший лейтенант Роман Кандул, та два пасажири — офіцери Озброєння ЗСУ полковники Валерій Мельник і Віктор Калитич^[2].

30 березня з військовими льотчиками попрощались у Полтаві. Панахида пройшла в Авіамістечку, на території 18-ї бригади армійської авіації, в/ч А3384^[3][4][5][6]. Наступного дня з Дмитром прощались в Кременчуці, у Міському палаці культури. Поховали його на кладовищі рідного села Рокитне.

Залишились батьки і молодший брат.

• За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (11.10.2017, посмертно)^[7].

• За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2.12.2016)^[8].

• 27 вересня 2017 року в місті Кременчук на фасаді ВПУ № 7 відкрили меморіальну дошку загиблим в АТО випускникам, — Дмитру Мовчану, Євгену Садовничому та Миколі Вашурі^[9][10][11].

• 3 січня 2019 року на внутрішньому фасаді льотного коледжу Національного авіаційного університету встановили меморіальну дошку випускнику Дмитрові Мовчану^[12].

• У 2020 році на фасаді Кременчуцької загальноосвітної школа-ліцею № 30 «Олімп» імені Н. М. Шевченко встановлено меморіальну дошку учаснику АТО Мовчану Дмитру Васильовичу^[13]

• Розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 2 березня 2018 року № 40, на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов'язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)^[14][15].
• 2024 року у селі Рокитне вулицю Першотравневу перейменували на вулицю Капітана Дмитра Мовчана.

• Мовчан Дмитро Васильович [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Неподалік Краматорська зазнав авіакатастрофи військовий гелікоптер Мі-2 [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 26 березня 2017.
• Нові подробиці авіакатастрофи під Краматорськом [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Новини Донбасу», 27 березня 2017.
• Кременчужанин Дмитро Мовчан загинув під час падіння військового вертольота під Краматорськом [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] // «Телеграф», 27 березня 2017.
• «Пілоти не вмирають — вони повертаються на небо»: кременчужани попрощалися з Дмитром Мовчаном [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Телеграф», 31 березня 2017.