Сергій Миронюк Сергій Сергійович Миронюк
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	31 грудня 1984(1984-12-31)
Смерть	24 липня 2023(2023-07-24) (38 років) поблизу н.п. Андріївка, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій)
Поховання	Лисянка, Черкаська область, Україна
Національність	українець
Псевдо	Мирон
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	3 ОШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (з 2022) Битва за Київ (2022) Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки

Сергій Сергійович Миронюк (1984—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну, молодший сержант 3 ОШБр. Герой України (посмертно, 2024.)

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну він добровільно приєднався до ТРО «Азов». у складі якого брав участь у обороні Києва та Київської області впродовж березня-квітня 2022 року^[1].

Згодом у складі полку ССО «Азов-Київ». до кінця серпня 2022 року виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Неодноразово відзначався в боях, за що отримав заслужену повагу від командування та побратимів. У липні 2022 року, поблизу населеного пункту Зелене Поле Запорізької області, зібрав штурмову групу, для штурму противника, якій постійно обстрілював позиції. Очоливши групу, без втрат захопили укріплення росіян, яку згодом кілька тижнів успішно утримували. На честь Сергія позиція була названа його позивним — «Мирон»^[2].

У складі 3-ї окремої штурмової бригади. брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку поблизу населених пунктів Андріївка, Кліщіївка, Біла Гора, Часів Яр, уздовж каналу Сіверський Донець-Донбас. 24.01.2023 на позиції «Суми» отримав поранення та був евакуйований.

Під час контрнаступу ЗСУ брав участь у штурмових операцій уздовж каналу Сіверський Донець-Донбас^[3].

Його бойові успіхи та успіхи його підрозділу стали легендарними і не могли бути непоміченими військовими журналістами. Про нього робили матеріали у «Фактах», Юрій Бутусов і в інтернет-виданні «Цензор», кількох західних виданнях. На його честь писали вірші. Навіть у його батальйоні, відзначаючи успіхи і завзяття Сергія, бійці жартували, що створять фан-клуб Мирона. А сам він отримав неофіційний статус «ас штурму».

24.07.2023 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області та каналу, під час виконання завдання з захоплення укріпленого району росіян отримав поранення несумісні з життям^[4].

Залишилася дружина і троє неповнолітніх дітей^[2]

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (5 грудня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[5];
• медаль «За військову службу Україні» (14 березня 2023)^[6].

У пам'ять про Сергія, побратими назвали свій взвод на його честь — взвод «Мирон».

На території Лисянського ліцею № 2 встановлено меморіальну дошку^[7].