PROFILPELAJAR.COM

Миколаївське Адміралтейство — центр військового кораблебудування в місті Миколаєві, що розташовувався на березі річки Інгул. Створене у 1788 році за наказом Г. Потьомкіна. Включало в себе корабельні (судноверфі), майстерні, склади для будівництва, спорядження та ремонту військових кораблів, допоміжні служби й підрозділи.

Історія існування

21 липня 1788 року за наказом Катеринославського генерал-губернатора Г. О. Потьомкіна в гирлі річки Інгул було закладено першу казенну корабельню. Це і стало роком створення Миколаївського Адміралтейства. Оскільки Адміралтейство знаходилось на відстані в 60 кілометрів від гирла Південного Бугу, воно стало добре захищеною базою для будівництва і ремонту військових кораблів Чорноморського флоту Російської імперії.

Першим керівником Адміралтейства призначений бригадир та обер-штернкрігс-комісар М. Фалєєв.

29 квітня 1790 року Г. Потьомкін своїм ордером наказав М. Фалєєву:

«… за потрібне вважаю Вам приписати, щоби всі майстерні в Миколаєві збудовані були замком, що і складатиме Адміралтейство … вийде добра фортеця …»

5 січня 1790 року на корабельні Миколаївського Адміралтейства корабельними майстрами О. Соколовим та І. Должніковим було закладено перший корабель — 44-гарматний «Святий Миколай», а 25 серпня 1790 року він був спущений на воду. Наступного року було спущено на воду 55-гарматний фрегат «Григорій Великої Вірменії» та 26-гарматний фрегат «Легкий». Миколаївське Адміралтейство стало набувати значення, як основна база суднобудування Чорноморського флоту.

У 1794 році спущено на воду флагманський 90-гарматний лінійний корабель «Святий Павло».

За період з 1816 по 1833 роки на Адміралтействі було збудовано 114 великих та малих військових кораблів.

У 1820 році спущено на воду перший колісний дерев'яний пароплав «Везувій», а у 1825 році — перший на Чорному морі озброєний 14-гарматний пароплав «Метеор».

У 1829 році скасовано Херсонське Адміралтейство, всі його служби та команди переведено до Миколаївського Адміралтейства.

У 1830-1840-х роках за наказом віце-адмірала М. Лазарєва проведено реконструкцію Адміралтейства. Збудовано дах на існуючих та 3 нових елінги, ливарний і канатний заводи, кузні, артилерійська шлюпочна та щоглова майстерні, три 3-поверхові казарми на 3,6 тисячі чоловік. Довкола Адміралтейства за проектом архітектора Карла Акройда зведено кам'яний мур та головні ворота.

У 1856 році після підписання Паризького мирного договору, Росії заборонялось мати військовий флот на Чорному морі. У зв'язку з цим, штати Адміралтейства було суттєво скорочено: з 4 робочих екіпажів залишився лише один у складі 1088 майстрових при 16 офіцерах. Крім того, було сформовано машинно-робочий екіпаж чисельністю 654 особи.

У 1857 році було спущено на воду перший залізний пароплав «Інкерман», за проектом інженера-поручика П. Александрова.

У 1860 році кораблебудівний департамент повідомив про набір учнів до Миколаївського Адміралтейства. В учні приймались особи чоловічої статі віком від 14 років. Термін навчання — 5 років з поденною оплатою: учням 1-2 року — 20 коп., 3-4 року — 30 коп., 5 року — 50 коп.

У 1861 році на Адміралтействі для робітників встановлено 10-годинний робочий день, що починався о 5 годині ранку.

У 1871 році Росія повідомила про відмову виконувати пункт Паризького договору, що стосується заборони мати військовий флот на Чорному морі. Діяльність Адміралтейства значно пожвавилась. Розпочались підготовчі роботи до будівництва панцерників на Чорному морі.

У 1873 році спущено на воду панцерник берегової охорони «Новгород» за проектом інженера Попова. У 1875 році спущено другий панцерник берегової оборони «Віце-адмірал Попов». Для його будівництва у елінгу № 7 довелось подовжити й розширити стапель.

Протягом наступних десятиріч зі стапелів Миколаївського Адміралтейства зійшли панцерники «Катерина II», «Ростислав», «Князь Потьомкін-Таврійський», «Три святителі», крейсер «Кагул», мінний крейсер «Капітан Сакен» та низка інших військових кораблів.

20 серпня 1911 року на базі Миколаївського Адміралтейства створено завод Російського суднобудівного товариства («Руссуд»). Правління товариства перебувало в Санкт-Петербурзі.

Цікаво

Різьбяр Миколаївського Адміралтейства М. Юдін за малюнком скульптора М. Мекешина виготовив дерев'яну модель погруддя матроса Гната Шевченка. За цією моделлю було відлито і 26 серпня 1874 року урочисто відкрито перший в Російській імперії пам'ятник нижньому чину.

Із будівель Миколаївського Адміралтейства на вулиці Адміральській найбільш відомі старі ворота верфі та управління Миколаївського суднобудівного заводу, яке називають Адміралтейством.

В частині будівель Старофлотських казарм нині розміщується Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

Див. також

Джерела

Лифанов В. Р., Миющенко В. А. «Николаев: 1789—1989. Страницы истории: справочник» — Одесса: Маяк, 1989—168 стор. — ISBN 5-7760-0060-2
«История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.