Споруда побудована на місці, де стояв будинок батьків Йосафата Кунцевича. Протягом 15 років каплиця була греко-католицькою, лише в 1795 році добровільно передана православній церкві і стала називатись Миколаївською церквою. У 1800 році до храму була прибудована ризниця. Раніше церква не мала куполів на зразок нинішніх.
У 1910 р. церква виконувала функції цвинтарної каплиці, з 1914 до 1939 років використовувалась як парафіяльна. Куполи в церкві суперечать характеру архітектури тих часів. За радянських часів у храмі був склад. Нині Миколаївська церква є храмом УПЦ МП.
Раніше церковне подвір'я було огороджене кам'яним парканом з брамою та хвірткою[3]. До нашого часу збереглася лише оригінальна мурована брама у вигляді арки, що спирається на масивні пілони.
Це була квадратна в плані двоярусна споруда, перекрита досить високим гонтовимнаметом. Її нижній ярус був глухий, а кожна грань верхнього ярусу мала вигляд двоаркової дерев'яної відкритої галереї. Грані завершувалися трикутними фронтонами[2].
↑ абвгдГодованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К. : Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: С. 170—173. — ISBN 966-575-072-0.
Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К. : Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: С. 170—173. — ISBN 966-575-072-0.