Мигулько Віктор Васильович

Мигулько Віктор Васильович
Дата народження11 грудня 1924(1924-12-11) або 7 грудня 1924(1924-12-07)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГубник, Ладижинська міська рада, Вінницька область Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті23 грудня 1993(1993-12-23) (69 років) або 22 грудня 1993(1993-12-22)[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДругий християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОдеське художнє училище і Всеросійський державний інститут кінематографії Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіБогородський Федір Семенович Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяхудожник, художник-постановник, сценограф Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКіностудія ім. О. Довженка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
IMDbID 0586096 Редагувати інформацію у Вікіданих

Мигулько Віктор Васильович  (11 грудня 1924(19241211) — 23 грудня 1993) — радянський і український художник театру і кіно, головний художник Кіностудії імені Олександра Довженка. Заслужений художник УРСР (1978).

Біографія

Народився у 1924 р. в с. Губник Вінницької обл. в родині інженера-залізничника. Батько — Василь Прохорович Мигулько, доцент Одеського архітектурно-будівельного інституту, кандидат технічних наук. Мати — Настасія Феофанівна Мигулько, учитель середньої школи. В 1927 році родина Мигулько переїхала до Одеси, де пройшло його дитинство і юнацькі роки. Почав навчання у художньому училищі Одеси під час румунської окупації в 1942 році, в Трансністрії.Закінчив живописне відділення Одеського державного художнього училища (1947) та художній факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1953).

В 19441945 рр. служив у Радянській Армії в 49-й стрілковій дивізії. Учасник бойових дій під час Німецько-радянської війни. Звільняв Румунію і Болгарію від нацистів, отримав контузію. Нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни й багатьма медалями

З 1953 р. працював на Київській студії художніх фільмів. Художник-постановник понад тридцять кінокартин. До 1962 року в одній комунальній квартирі із родиною Мигулько по вулиці Олександра Довженко 10 мешкав Сергій Параджанов.

Оформив ряд театральних постановок у Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Живописець, графік. Учасник багатьох республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставок. Персональні виставки 1974 і 1984 року в Києві, 2007 і 2008 року в Одесі (посмертні). Автор багатьох живописних творів, натюрмортів, портретів, пейзажів Криму, Карпат, Києва та Одеси, історичних картин.

Твори В. В. Мигулько знаходяться в музеях і приватних колекціях України та світу. Найбільш відомі: «Дівчина біля самовару» (1948), «На прийомі у лікаря» (1949), «Натюрморт із каштановим листям»(1981)."Гранати", «Зима 1941 року»."Визволення", «Дума про Київ» всі 1983, серії ліногравюр «Гуцульщина» (1958—1960), «Толкучка», Каменистый берег" (1982), «Карпатские дали» (1989), «На съемочной площадке» (1990).

Був членом Спілок художників і кінематографістів України.

Помер 23 грудня 1993 р. в Києві.

Похований на Другиому Християнському цвинтарі (Одеса).

Фільмографія

Художник-постановник:

Примітки

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.104;
  • Митці України. К., 1992. — С.398;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.409—410.

Посилання