Меч і чари

Ілюстрація з оповідання Роберта Говарда про Конана-варвара «Червоні нігті»

Меч і чари (МіЧ) або Меч і магія (МіМ) (англ. Sword and sorcery, англ. S&S) — піджанр фентезі, для якого характерні герої, що орудують мечами та які беруть участь у захопливих і несамовитих пригодах. У творах цього піджанру присутні елементи романтики й магії. На відміну від епічного фентезі, сюжет зосереджений не на масштабних проблемах, що загрожують світу, а на особистих битвах[1]. Меч і чари зазвичай збігається з героїчним фентезі[2].

Походження терміна

Американський письменник німецького походження Фріц Лайбер ввів термін «меч і чари» у 1961 році у відповідь на лист британського письменника Майкла Муркока у фензині «Amra», який просив дати назву пригодницькому фентезі, написаному Робертом Ірвіном Говардом[3]. Спочатку Муркок запропонував термін «епічне фентезі», на що Лайбер відповів у часописі «Ancalagon», у номері від 6 квітня 1961 року, запропонувавши «меч і чари як гарну популярну фразу для цієї галузі». Також він прокоментував цей термін у липневому номері часопису «Amra» за той же рік[4]:

Я відчуваю впевненість у тому, що подібні твори є історіями жанру меч і чари. Це точно описує моменти культурного рівня і надприродного елементу, а також відразу відрізняє його від історії плаща і меча (історичної пригоди) — і зовсім від історії плаща і кинджала (міжнародного шпигунства) теж!

З моменту свого виникнення зроблено багато спроб дати точне визначення. Хоча багато хто сперечався про тонкі моменти, консенсус характеризує його з ухилом у бік швидких, насичених дією історій, що розгортаються у міфічних або фантастичних рамках. На відміну від епічного фентезі, ставки в «меч і чари» як правило, є особистими, а небезпека обмежується моментом розповіді[5]. Місце дії, як правило, екзотичне, а головні герої часто морально скомпрометовані[6].

Багато подібних історій перетворилися на довгі серії пригод. Низькі ставки й небезпеки, що не загрожують світові, роблять їх більш правдоподібними, ніж повторення небезпек епічного фентезі. Так само як і характер героїв — більшість героїв є мандрівниками за своєю природою, знаходять спокій після пригод смертельно нудним[7].

Вибрані автори

Див. також

Примітки

  1. ↑ The Demarcation of Sword and Sorcery. Black Gate (англ.). Процитовано 13 листопада 2015.
  2. ↑ Clute, John; Grant, John; Ashley, Mike; Hartwell, David G.; Westfahl, Gary (1999). The Encyclopedia of Fantasy (англ.) (вид. 1st St. Martin's Griffin). New York: St. Martin's Griffin. с. 464. ISBN 0-312-19869-8.
  3. ↑ Moorcock, Mike (May 1961). Putting a Tag on It. Amra (англ.). 2 (15): 15.
  4. ↑ Fritz Leiber, «Amra», July 1961
  5. ↑ Martin, Philip (2002). The Writer's Guide to Fantasy Literature: From Dragon's Lair to Hero's Quest: how to Write Fantasy Stories of Lasting Value (англ.) (вид. 1st). Waukesha, WI: Writer Books. с. 35. ISBN 0-87116-195-8.
  6. ↑ Strahan, Jonathan; Anders, Lou (2010). Swords & Dark Magic: The New Sword and Sorcery (англ.) (вид. 1st). New York: Eos. с. xi. ISBN 978-0-06-172381-0.
  7. ↑ Martin, Philip (2002). The Writer's Guide to Fantasy Literature: From Dragon's Lair to Hero's Quest: how to Write Fantasy Stories of Lasting Value (англ.) (вид. 1st). Waukesha, WI: Writer Books. с. 37. ISBN 0-87116-195-8.

Посилання