Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: сучасний статусШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: розмір_зображенняШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: CoordScaleШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: Commons

Меморіал жертвам Голокосту
Меморіал жертвам Голокосту у селі П'ятидні
50°52′16″ пн. ш. 24°13′16″ сх. д. / 50.87111° пн. ш. 24.22111° сх. д. / 50.87111; 24.22111
Тип	меморіал
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	с.П'ятидні
Архітектор	Андрій Маркович Рудницький
Скульптор	Песах (Петро) Борисович Фліт
Матеріал	світло-коричневий бетон
Будівництво	1989
Меморіал жертвам Голокосту (П'ятидні) (Україна)
Меморіал жертвам Голокосту у Вікісховищі

Меморіал жертвам Голокосту розміщено на околиці с. П'ятиднів Володимирського району. Офіційна назва згідно паспорту об'єкту культурної спадщини: «Могила братська жертв фашизму, с. П'ятидні» — Історична пам'ятка місцевого значення, охоронний номер ОН № 640.

Тут знаходяться три братські могили, де поховано за різними оцінками від 15 до 22 тисяч єврейсього населення м. Володимира-Волинського і району. На відстані 300 м на південь від місць масових розстрілів на земляному насипі встановлено пам'ятник.

• скульптор — Песах (Петро) Борисович Фліт (народився в Могилеві-Подільському, помер в Єрусалимі);
• архітектор — Андрій Маркович Рудницький (4.12.1928–26.08.2009), професор НУ «Львівська політехніка», доктор архітектури, член Української академії архітектури;
• автор тексту на монументі — Олександр Лізен (Ісроель Лізенберґ, 1911, с. Гайдаки, нині Хмельницького району — 2000, Львів), єврейський письменник, член спілки письменників СРСР, заслужений діяч культури України.

На цьому місці в 1942 р. нацистами і їх прислужниками було розстріляно єврейське населення м. Володимира-Волинського і прилеглих населених пунктів.

П. Фліт розповідав: «Протягом двох років спільно з архітектором А. Рудницьким працював над цим твором. Я також це пережив… Адже вся моя сім'я так само мученицьки загинула під Кам'янцем-Подільським у такій же ямі, як ось тут. Тому старався у кожен штрих вкласти свою душу, свої почуття, свою скорботу».^[1]

Урочисте відкриття монумента відбулося 17 вересня 1989 р. — у день 50-ти річчя приєднання міста до СРСР.

На кожній з могил в 2014р. встановлено меморіальні таблички з текстом українською та івритом:

“Братські могили жертв фашизму - євреїв міста Володимира-Волинського і району, закатованих нацистами та їх поплічниками в 1942-43рр. Вічна їм пам’ять!

Охороняється державою. Охоронний номер ОН 640”

Майданчик навколо обеліска посипано битою червоною цеглою, що символізує землю, рясно политу кров'ю.

Монумент виготовлено зі світло-коричневого бетону на полімерній основі, у вигляді дванадцятиметрової свічки конусоподібної форми. Діаметр в основі — 2,5 м, у вершині — 1,5 м. Пам'ятник є домінантою в навколишньому ландшафті й акцентує меморіальне місце. Його розташовано на пагорбі на відстані близько 300 метрів на північ від траси Н22 Устилуг — Володимир — Луцьк^[2].

На обеліску вибито стилізовані рельєфні зображення загиблих — молодих, старих, дітей. Завершує композицію образ матері з дитям — символ обірваного життя, обірваного людського роду. Вони немов кажуть нащадкам: «На цьому місці не просто вбивали невинних людей. Тут убивали народ»^[3].

На пам'ятнику трьома мовами — українською, російською та їдишем — викарбувано:

«25 тысяч советских граждан

убиты здесь в 1942—1943 годах

фашистскими оккупантами».

«Зупинимось, помовчимо хвилину.

Свято присягаємо, жагуче,

Що муки ваші не забудемо довіку,

Всім катам покара неминуча».

,שטעלט זיך, מענטשן, אָפּ אף א מינוט און שווייַגט

און גיט א שוווּע, הייליקע, געטרייַ, און אייַזן-פעסט

אז קיינמאָל, קיינמאָל ניט פארגעסן וועט איר אונדזער פּייַן

און ניט דערלאזן וועט איר קיינמאָל ווידער

Біля монумента встановлено інформаційний щит із написом українською та івритом:

«Тут, на відстані 200 метрів від монументу, знаходяться три братські могили, де поховано 25000 євреїв м. Володимир-Волинського і району, що були закатовані нацистськими загарбниками і їхніми прислужниками в 1942-1943 роках».

במרחק 200 מטר מהאנדרטה מצויים 3 קברי אחים בהם נרצחו 25,000 יהודי לודמיר והסביבה על ידי הנאצים ועוזריהם 1942-1943

• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні
• 
  Монумент жертвам Голокосту, с. П'ятидні

• 
  ^[4]Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні. Фрагмент: "Рабин"
• 
  Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні. Фрагмент: "Жінка у відчаї"
• 
  Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні

1. ↑ Федоришина В. Вшанування пам'яті жертв фашизму // Слово правди. — 1989. — № 151 (7586) (20 вересня).
2. ↑ Muzychenko, Volodymyr (2015). Jewish Ludmir: the history and tragedy of the Jewish community of Volodymyr-Volynsky (Англіійська) . Boston: Academic Studies Press. ISBN 9781618114129.
3. ↑ Музиченко, Володимир (2011). Володимир єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського (Українська) . Луцьк: Волинська обласна друкарня. ISBN 978-966-361-664-3. OCLC 855047691.
4. ↑ Музиченко, Володимир Анатолійович (2021). Володимир Єврейський. Історія і трагедія єврейської громади Володимира-Волинського. Нововолинськ: Формат,. с. 432. ISBN 978-966-2557-07-7.