PROFILPELAJAR.COM

**Мегрез**
Дані спостереження; Епоха J2000.0
Сузір’я	Велика Ведмедиця
Пряме піднесення	12г 15х 25.56063с
Схилення	+57° 01′ 57.4156″
Видима зоряна величина (V)	+3.312
Характеристики
Спектральний клас	A3 V
показник кольору U−B	+0.067
показник кольору B−V	+0.075
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	-20.2 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: +104.11 мас/р ; Схил.: 7.30 мас/р
Паралакс (π)	40.51 ± 0.15 мас
Відстань	80.5 ± 0.3 св. р.; (24.69 ± 0.09 пк)
Абсолютна зоряна; величина (MV)	+1.39
Фізичні характеристики
Маса	1.63 M☉
Радіус	1.4 R☉
Світність	14 L☉
Ефективна температура	9,480±570 K
Обертання	233
Вік	0.3 млрд. років
Інші позначення
	Megrez, δ Ursae Majoris, δ UMa, Delta UMa, 69 Ursae Majoris, BD+57 1363, CCDM J12155+5702A, FK5 456, GC 16736, HD 106591, HIP 59774, HR 4660, IDS 12105+5735 A, PPM 33469, SAO 28315, WDS J12154+5702A.
Посилання
SIMBAD	дані для Del+UMa

Мегрез^[11]^[12]^[13], також Мегрец^[14] (δ Ursae Majoris, скорочено Дельта UMa, δ UMa) — зірка в північному сузір'ї Великої Ведмедиці. З видимою зоряною величиною +3,3 вона є найтьмянішою з семи зірок астеризму Великої Ведмедиці. Вимірювання паралакса дає оцінку відстані 80,5 світлового року (24,7 парсека) від Сонця.

Зоряні властивості

Мегрез Великої Ведмедиці має на 63% більшу масу, ніж Сонце, і приблизно в 1,4 рази перевищує його радіус. Він має зоряну класифікацію A3 V, що означає, що це зірка головної послідовності типу А, яка генерує енергію у своєму ядрі за допомогою ядерного синтезу водню. Його яскравість у 14 разів перевищує яскравість Сонця, причому ця енергія випромінюється з його зовнішньої оболонки при ефективній температурі 9480 К. Це надає йому білий відтінок, типовий для зірки А-типу.

Ця зірка має надлишкове випромінювання інфрачервоного випромінювання, що вказує на наявність навколозоряної матерії. Це утворює диск уламків навколо орбітального радіуса 16 астрономічних одиниць від зірки. Цей радіус надзвичайно малий для розрахункового віку диска, що можна пояснити опором ефекту Пойнтінга–Робертсона, який спричиняє спіральне рух пилу всередину.

Він має двох слабких компаньйонів, зірку 10-ї та 11-ї величини, обидві на відстані двох кутових хвилин від основної^[15].

Дельта Великої Ведмедиці є членом рухомої групи Великої Ведмедиці, асоціації зірок, які мають спільний рух у просторі та, ймовірно, утворилися в одній молекулярній хмарі. Компоненти космічної швидкості Дельти Великої Ведмедиці в галактичній системі координат [U, V, W] = [+15,35, +1,17, –11,52] km s⁻¹ .

Номенклатура

δ Велика Ведмедиця (лат. Мегрез) — це позначення зірки за Байєром.

Він мав традиційну назву Мегрез [ˈmɛɡrɛz] та історичну назву Каффа. Мегрез походить від араб. المغرز al-maghriz 'основа [хвоста ведмедя]'. Професор Пол Куніч не зміг знайти жодних підказок щодо походження назви Kaffa, яка з’явилася в публікації 1951 року Atlas Coeli (Атлас небес Skalnate Pleso) чеського астронома Антоніна Бечваржа^[16].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600
↑ ^а ^б ^в Oja, T. (1986), UBV photometry of stars whose positions are accurately known. III, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 65 (2): 405—4, Bibcode:1986A&AS...65..405O
↑ Cowley, A. та ін. (April 1969), A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications, Astronomical Journal, 74: 375—406, Bibcode:1969AJ.....74..375C, doi:10.1086/110819
↑ Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, Veröff. Astron. Rechen-Inst. Heidelb, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, 35 (35): 1, Bibcode:1999VeARI..35....1W
↑ Eggen, Olin J. (August 1998), The Sirius Supercluster and Missing Mass near the Sun, The Astronomical Journal, 116 (2): 782—788, Bibcode:1998AJ....116..782E, doi:10.1086/300465.
↑ Shaya, Ed J.; Olling, Rob P. (January 2011), Very Wide Binaries and Other Comoving Stellar Companions: A Bayesian Analysis of the Hipparcos Catalogue, The Astrophysical Journal Supplement, 192 (1): 2, arXiv:1007.0425, Bibcode:2011ApJS..192....2S, doi:10.1088/0067-0049/192/1/2, S2CID 119226823
↑ ^а ^б ^в Malagnini, M. L.; Morossi, C. (November 1990), Accurate absolute luminosities, effective temperatures, radii, masses and surface gravities for a selected sample of field stars, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 85 (3): 1015—1019, Bibcode:1990A&AS...85.1015M
↑ Royer, F. та ін. (2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943, S2CID 14070763
↑ Wyatt, M. C. та ін. (July 2007), Steady State Evolution of Debris Disks around A Stars, The Astrophysical Journal, 663 (1): 365—382, arXiv:astro-ph/0703608, Bibcode:2007ApJ...663..365W, doi:10.1086/518404, S2CID 18883195
↑ MEGREZ -- Variable Star, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, процитовано 4 лютого 2012
↑ Велика Ведмедиця // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 64. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
↑ IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.
↑ Українське небо 2: Студії над історією астрономії в Україні. Олег Петрук 2016
↑ Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.
↑ Kunitzch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern Star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations. Cambridge, Massachusetts: Sky Publishing Corporation. с. 56, 62. ISBN 978-1-931559-44-7.