Матьков Ігор Валерійович

Матьков Ігор Валерійович
Народився14 жовтня 1985(1985-10-14)
Козелець, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер8 січня 2020(2020-01-08) (34 роки)
Тегеран, Іран
·авіакатастрофа
Країна Україна
Діяльністьльотчик, стюард, мовознавець
Alma materЛьотна академія Національного авіаційного університету і Київський національний лінгвістичний університет
НагородиГерой України

І́гор Вале́рійович Матьков (нар. 14 жовтня 1985, Козелець — 8 січня 2020, Тегеран) — український льотчик, старший бортпровідник рейсу PS752 Boeing 737. Герой України.

Біографія

Народився 14 жовтня 1985 року в Козельці[1]. У 2002 році закінчив Козелецьку ЗОШ І—ІІІ  ст. № 3.

Закінчив відділення східних мов Київського національного лінгвістичного університету[1].

12 років[2] (за іншими даними 10[3]) працював у компанії «Міжнародні авіалінії України»: спочатку стюардом, потім старшим бортпровідником.

Загинув 8 січня 2020 року внаслідок збиття літака Boeing 737 рейсу PS752 авіакомпанії «МАУ» ракетами Протиповітряної оборони Ірану. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор. За словами родичів, Ігор Матьков мав у цей час обслуговувати літак, що летів у Барселону, однак борт змінили[4].

На момент авіакатастрофи вчився на 4-му курсі Кропивницького льотного училища та мав ліцензії на керування одно- та двомоторними суднами[2]. Мав понад 300 годин льоту.

Нагороди

Сім'я

Мав цивільну дружину[6]. Також відомо, що в нього є сестра, яка проживає в США[3].

Примітки

  1. а б Вони любили небо і свою роботу. Українці, які загинули під час авіакатастрофи в Ірані. suspilne.media. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  2. а б «Мріяв бути пілотом і робив усе, щоб ним стати»: Ігор Матьков загинув в авіакатастрофі під Тегераном. suspilne.media. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  3. а б Ігор Матьков - що відомо про бортпровідника літака МАУ, що розбився в Ірані 8 січня. ФАКТИ ICTV. 8 січня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
  4. Мати загиблого бортпровідника: Напередодні йому поміняли борт, він повинен був летіти в Барселону. ukraine.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  5. Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 600/2020 «Про присвоєння звання Герой України»
  6. Він не хотів летіти в Тегеран. Колишня дружина бортпровідника українського літака, збитого в Ірані ракетою, згадує загиблого чоловіка. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 209
29 грудня 2020
Наступник:
Лихно Денис Михайлович Микитюк Марія Михайлівна