Мартич Юхим Маркович

Мартич Юхим Маркович
Мордух Шаєвич Фінкельштейн
Народився28 червня 1910(1910-06-28)
Київ
Помер27 липня 1981(1981-07-27) (71 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія → СРСР СРСР
Діяльністьписьменник, прозаїк, драматург, публіцист
Сфера роботилітература[1], проза[1], драма[1] і публіцистика[1]
Мова творівукраїнська
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартич.

Юхим Маркович Мартич (справжнє ім'я — Мордух Шаєвич Фінкельштейн; нар. 28 червня 1910(19100628), Київ — пом. 27 липня 1981) — український радянський письменник.

Життєпис

Закінчив Український інститут лінгвістичної освіти у Києві (1933). Працював у редакціях газет і журналів, до війни був відповідальним редактором «Літературної газети».

Учасник німецько-радянської війни. Нагороджений медалями. Член КПРС з 1940. Член Спілки письменників СРСР з 1940.

Друкується з 1930. Автор оповідань і нарисів: «Школа життя», «Розквіт талантів» (1939), День народження, Сімнадцята професія, «Наталія Михайлівна Ужвій» (1940), «Весела людина» (1941), «Оповідання про друзів» (1942), «Путь на зорю», «Листи від синів» (1943), «Вірний друг» (1946), «Льотний день» (1947), «Як склали пісню» (1948), «Будні та свята», «Передовий сталевар Павло Кочетков» (1950), «Київська повість» (1951), «Повість про народного артиста» (1954), «Краплі золотого дощу» (1957), «Іскри живого вогню» (1959), «Хліб і до хліба» (1961), «Друзі завжди з тобою» (1962), «Яблуко пізнання» (1963), «Поліна Володимирівна Куманченко» (1964), «Іван Карась шукає нащадків» (1965), «На вишиваних рушниках» (1967), «Довга, довга весна» (1969), «Зустрічі без прощань» (1970), «І стежка до криниці» (1971), «Канівські вечори» (1973), «Старий театральний квиток» (1974), «Тепло рідного дому» (1976), «Добридень, усмішко» (1978) та ін.

Виступав як драматург, публіцист.

Російські переклади:

  • Под киевскими тополями К., 1972.

Джерела

Література

Посилання

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних