PROFILPELAJAR.COM

Марта Станя
Марта Станя
Народження	4 січня 1913 Єрценська волость, Російська імперія
Смерть	17 січня 1972 (59 років) Рига, Латвія
Країна	СРСР
Навчання	Латвійський університет
Діяльність	архітекторка
Праця в містах	Рига
Архітектурний стиль	Функціоналізм, Модернізм (архітектура)
Найважливіші споруди	Театр «Дайлес» (Рига)
	Марта Станя у Вікісховищі

Марта Станя (латис. Marta Staņa; 4 січня 1913 — 17 січня 1972) — латвійська архітекторка, дизайнерка меблів та інтер'єру.^[1]

Життя і кар'єра

Марта Станя народилася в Єрценській волості Валкського повіту Ліфляндської губернії Російської імперії (нині Стренчський край Латвії).

У 1945 році закінчила архітектурний факультет Латвійського державного університету. До 1950 року була асистенткою засновника латвійського функціоналізму, професора факультету архітектури Латвійського університету Ернеста Шталбергса^[2]. Разом з іншими захисниками модернізму в боротьбі проти ретроспективної сталінської архітектури була змушена покинути університет. Так вона знайшла роботу, яка менше контролювалася партійними функціонерами — в риболовецькому колгоспі Звейніекціемс, де за її проектами були побудовані будинок культури, середня школа та житлові будинки.^[3]^[4]

Марта Станя прцювала викладачкою Ризької середньої школи декоративно-прикладного мистецтва (1953—1959) та Латвійської державної академії мистецтв (1958—1971), де була однією із засновниць відділення інтер'єру. Разом із художницею по текстилю Ерною Рубене створила безліч інтер'єрних і меблевих ансамблів. Працювала архітекторкою у проектному інституті «Містопроект» (1960—1969) та Юрмальському відділенні проектного інституту «Комуналпроект» (з 1969).

Конкурс на проект театру «Дайлес» був оголошений у 1959 році. Всього було представлено 25 проектів, серед яких найкращою була визнана робота Марти Станя. Для того часу це був доволі сучасний, свіжий і незвичайний проект. На тлі стандартної забудови 1950-1960-х років ця лаконічна сувора будівля, що складається з декількох геометричних об'ємів, кожен з яких відповідає певній функції (фоє, зал для глядачів та ін.), виглядала дивовижно новаторською. Для будівлі характерне послідовне, функціонально диференційоване розташування об'ємів і просторі суміщені приміщення. Його головний фасад утворений заскленим фоє вздовж вулиці Брівібас. Над ним — акцент торцевої стіни залу для глядачів, логотип театру роботи скульптора Оярса Фелдбергса. На просторі театральної площі світлі поверхні бетону і скла контрастують з касовим вестибюлем з темної цегли. В цілому будівлі властива естетика брутальності. Театр «Дайлес» став самим значним проектом в житті архітекторки, хоча закінчення будівельних робіт у 1976 році вона, на жаль, не дочекалася.^[4]

Її проектам були притаманні функціональна ясність і чистота форми з певним впливом популярного в ті роки брутального стилю. Так, в обробці фасаду житлового будинку на вулиці Брівібас, 313 у Ризі було досягнуто високого естетичного рівня завдяки застосуванню алюмінію і кольорового стемаліта. У внутрішньому плануванні будинку, вперше в післявоєнній практиці латвійської архітектури, були запроектовані світлі передпокої.^[5]

Марта Станя була авторкою проектів численних приватних будинків і дач в різних містах та курортах Латвії, а також проектів меблів та оформлення інтер'єру.^[6]

Була членкинею Спілки архітекторів Латвійської РСР з 1946 року.

Померла в Ризі 17 січня 1972 року.

Пам'яті архітекторки був присвячений документальний фільм Латвійського телебачення «Архітекторка Марта Станя» (режисер Даце Слагуне, авторка сценарію Віта Банга, 2004). У 2005 році в Латвійському музеї архітектури пройшла персональна виставка «Марта Станя. Романтик модернізму».^[7] У 2010 році виставка «За завісою. Архітекторка Марта Станя» (кураторка Ієва Зібарте) отримала Гран-прі щорічного Латвійського огляду архітектури за актуалізацію спадщини післявоєнного модернізму і своєчасну подачу історичного матеріалу.^[8] У 2015 році пошта Латвії випустила в обіг три марки в рамках серії «100 років Республіці», які були присвячені видатним латиським архітекторам, і одна з них — Марті Станя.^[9]

Вибрані проекти

Будівля театру «Дайлес», Рига (арх. Марта Станя, Імантс Якобсонс, Харалдс Кандерс, 1959—1976)
Житловий будинок на вулиці Брівібас, 313, Рига (арх. Марта Станя, Імантс Якобсонс, Харалдс Кандерс, 1970)
Кінотеатр «Спартак», Рига (1969)
Будинок культури, середня школа і багатоповерхові житлові будинки, Звейніекціемс (1955—1959)
Школа, Енгуре (1964)

Примітки

↑ Pilsētas arhitekta dienests - Pilsētas arhitekta dienests. arhitekts.riga.lv. Процитовано 14 липня 2023.
↑ Enciklopēdija, Māksla un arhitektūra. Biogrāfiās. —Rīga, —"Preses nams" (латиська) . 2000. ISBN 9984-00-361-2.
↑ RUDOVSKA, MAIJA. IN THE SHADOWS OF NOSTALGIA. MARTA STAŅA’S LEGACY IN LATVIA (англійська) . Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
↑ ^а ^б Лейниекс, Янис. ТЕАТР «ДАЙЛЕС». http://www.kulturaskanons.lv/ (російська) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016.
↑ Советская Латвия / Гл. ред. П. П. Еран. — 1-е изд.. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1985. — 816 с. — 50 000 экз.
↑ Lejasciema pagasts // Latvijas Enciklopēdija. — Rīga: SIA «Valērija Belokoņa izdevniecība» (латиська) . 2007. ISBN 9984-9482-0-X.. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
↑ Marta Staņa. Modernisma romantiķe. http://apollo.tvnet.lv/ (латиська) . 2005. Архів оригіналу за 4 листопада 2016.
↑ Ватолин, Игорь (25.05.2011). Главный приз — советскому модернизму. http://vesti.lv/ (російська) . Архів оригіналу за 4 листопада 2016.
↑ Латвия. Архитекторы. http://peterstamps.ru/ (російська) . 2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2016.