Маргарет Урсула Браун народилася у Вайтгіллі, Чешам, у 1909 році. Вона відвідувала гімназію доктора Чаллонера в Амершамі, а потім Школу мистецтва, науки й торгівлі у Вотфорді. Після короткого періоду навчання в Ліверпулі вона вирішила поїхати за кордон.
Перебуваючи в Берліні в 1933 році, Браун стала свідком підпалу Рейхстагу і подальшого єврейського бойкоту, що підтвердило її ліві погляди. Під час Другої світової війни вона працювала у Гетфілді кресляркою на авіаційному заводі де Гевілленд[3].
Особисте життя
Маргарет Браун вийшла заміж за Реджинальда Брюса Бартлетта в січні 1936 року[4]. Як і її чоловік, вона стала відданою профспілковою активісткою та приєдналася до Комуністичної партії[5]. Шлюб з Бартлеттом не був щасливим і після довгої розлуки закінчився розлученням у 1943 році[6]. Пізніше в кінці 1940-х років вона вийшла заміж за Ґревілла Мі, який також відвідував школу мистецтв Святого Мартіна.
Кар'єра
Після війни Мі вивчала мистецтво в Школі мистецтв Святого Мартіна в Лондоні. У 1950 році вона відвідувала школу мистецтв і ремесел Камбервелла, де навчилася свого стилю ілюстрації, а в 1950 році отримала національний диплом з живопису та дизайну. У 1952 році вона переїхала до Бразилії разом з Ґревіллом Мі, щоб викладати мистецтво в британській школі Сан-Паулу. Її перша експедиція відбулася в 1956 році в Белені в басейні Амазонки. У 1958 році вона стала біологічною ілюстраторкою в Інституті ботаніки Сан-Паулу. Мі створила 400 ілюстрацій гуашшю, 40 скетчбуків та 15 щоденників.
Смерть
Мі померла 30 листопада 1988 року після автокатастрофи у віці 79 років. У січні 1989 року в Королівських ботанічних садах у К'ю відкрилася споруда на честь її життя, ботанічної роботи та екологічної кампанії[3][7].
Мі подорожувала до Вашингтона, округ Колумбія, США, у 1964 році та ненадовго до Англії в 1968 році для виставки та публікації її книги «Квіти бразильських лісів» (англ.«Flowers of the Brazilian Forests»). Вона читала лекцію у Вашингтоні, округ Колумбія, США, у 1967 році [8]. Маргарет Мі повернулася до Бразилії та приєдналася до протестів, щоб привернути міжнародну увагу до вирубки лісів в регіоні Амазонки[3].
↑Prance, Ghillean T. (Серпень 1989). Margaret Ursula Mee, M.B.E. The Linnean(англ.). 5 (3): 38—39.
↑Batsaki, Yota; Tchikine, Anatole; Celnik, Leib; Chaivaranon, Ariana. Margaret Mee: Portraits of Plants. Dumbarton Oaks. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
Вибрана бібліографія
Mee, Margaret (1968). Flowers of the Brazilian Forests. The Tryon Gallery. ISBN 978-0-902189-02-7
Mee, Margaret, Smith, Lyman (1969). Bromélias brasileiras. Barnes. ISBN 0-498-06887-0
Mee, Margaret (1988). Margaret Mee in Search of the Amazon Forests: Diaries of an English Artist Reveal the Beauty of the Vanishing Rainforests. Woodbridge: Nonesuch Expeditions. ASINB000U8X9UK
Mee, Margaret, Stiff, Ruth (1997). Margaret Mee: Return to the Amazon. Natural Wonders Press. ISBN 1-905377-06-1
Mee, Margaret (1998). Flowers of the Amazon. Pomegranate Europe Ltd. ISBN 1-56640-043-0
Mee, Margaret (2006). The Flowering Amazon: Margaret Mee Paintings from the Royal Botanic Gardens, Kew. Natural Wonders Press. ISBN 1-905377-06-1