Малкога яванська

Малкога яванська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Малкога (Phaenicophaeus)
Вид: Малкога яванська
Phaenicophaeus curvirostris
(Shaw, 1810)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cuculus curvirostris
Ramphococcyx curvirostris
Zanclostomus curvirostris
Посилання
Вікісховище: Phaenicophaeus curvirostris
Віківиди: Phaenicophaeus curvirostris
ITIS: 554731
МСОП: 22725423
NCBI: 33595

Малко́га яванська[2] (Phaenicophaeus curvirostris) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 42-49 см. Голова сіра, верхня частина тіла темно-зелена або темно-синьо-зелена, кінець хвоста темно-бордовий, надхвістя і нижня частина тіла каштанові. Райдужки у самців блакитні, у самиць жовті, навколо очей плями голої червоної шкіри. Дзьоб великий, мігнутий,зверху блідо-жовтий, знизу темно-червоний або чорний. Лапи темно-сірі[3].

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[4]

Поширення і екологія

Яванські малкоги мешкають в Таїланді, М'янмі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Філіппінах. Вони живуть в середньому ярусі вологих тропічних лісів, в мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться дрібними хребетними, зокрема дрібними ящірками, жабами і птахами, а також комахами, зокрема гусінню, кониками, цикадами, паличниками, богомолами і тарганами, павуками і дрібними крабами.

Сезон розмноження у яванських малког на Калімантані триває з серпня по грудень, в Малайзії з січня по вересень. Ці птахи не практикують гніздовий паразитизм. Пара птахів будує з гілочок гніздо чашоподібної форми. діаметр якого становить 35 см, внутрішній діаметр 11 см, глибина 5 см. В кладці 2-3 білих яйця розмаром 34×28 мм. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 11 днів після вилуплення. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Phaenicophaeus curvirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Strange, Morten (2000). Photographic Guide to the Birds of Southeast Asia. Singapore: Periplus. с. 157. ISBN 962-593-403-0.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 січня 2023.

Джерела

  • N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.