Максиміліан II
Maximilian II.
3-й Король Баварії
Початок правління:	20 березня 1848
Кінець правління:	10 березня 1864
Попередник:	Людвиг I
Наступник:	Людвиг II
Дата народження:	28 листопада 1811(1811-11-28)
Місце народження:	Мюнхен, Баварське королівство
Країна:	Баварії
Дата смерті:	10 березня 1864(1864-03-10) (52 роки)
Місце смерті:	Мюнхен, Баварське королівство
Поховання	Театінеркірхеd[1]
Дружина:	Марія Пруська
Діти:	Людвіг, Отто
Династія:	Віттельсбахи
Батько:	Людвиг I
Мати:	Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Нагороди:

Максиміліан II (нім. Maximilian II), (28 листопада 1811, Мюнхен — 10 березня 1864) — король Баварії (1848—64).

Максиміліан II був сином короля Людвіга I та його дружини Терези Саксен-Гільдбурггаузенської. Після закінчення у 1831 році курсу історичних і юридичних наук у Геттінгені й Берліні, здійснив кілька великих мандрівок у Німеччині, Італії та Греції. Вступив на престол у 1848 році після зречення батька. У 1863 р. Максиміліан для поправлення здоров'я поїхав до Італії, але через загострення відносин між Прусією і Данією повернувся на батьківщину, де він невдовзі помер. Пам'ятники Максиміліану спорудили у Мюнхені, Байрейті, Ліндау і Кіссингені.

В 1842 році одружився з Марією Федерікою, дочкою принца Вільгельма,сина прусського короля Фрідріха Вільгельма II.

Діти:

• Людвиг (1845—1886), король Баварії з 1864 року
• Отто (1848—1916)

• Орден Святого Губерта (Баварське королівство);
• Військовий орден Максиміліана Йозефа (Баварське королівство);
• Орден Громадянських заслуг Баварської корони (Баварське королівство);
• Орден Заслуг Святого Михайла (Баварське королівство);
• Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварське королівство);
• Орден Золотого руна (Австрійська імперія);
• Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (Угорщина);
• Лицар ордена Святого Йосипа (Велике герцогство Тосканське).

• Herbert Eulenberg: Die letzten Wittelsbacher. Phaidon, Wien 1929. S. 127—153.
• Karl Theodor von Heigel: Maximilian II., König von Baiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 21. Duncker & Humblot, Leipzig 1885, S. 39–53.[1] [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Andreas Kraus: Maximilian II., König von Bayern. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, S. 490—495.[2]
• Ulrike Leutheusser, Heinrich Nöth (Hrsg.): «Dem Geist alle Tore öffnen». König Maximilian II. von Bayern und die Wissenschaft. Allitera, München 2009, ISBN 3-869-06054-9.
• Rainer A. Müller (Red.): König Maximilian II. von Bayern 1848—1864. Hrsg. vom Haus der Bayerischen Geschichte. Rosenheimer, Rosenheim 1988, ISBN 3-475-52589-5.
• Martin Schäfer: Maximilian II., König von Bayern (= Heyne-Biographien. Band 168). Heyne, München 1989, ISBN 3-453-02620-9.
• Achim Sing: Die Wissenschaftspolitik Maximilians II. von Bayern (1848—1864). Nordlichterstreit und gelehrtes Leben in München (= Ludovico Maximilianea. Band 17). Duncker & Humblot, Berlin 1996, ISBN 3-428-08674-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максиміліан II (король Баварії)

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Віттельсбахів [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056