PROFILPELAJAR.COM

Максиміліан Точ
Максиміліан Точ
англ. Maximilian Toch
Народився	17 липня 1864 ; Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер	травня 28, 1946 (у віці 81 рік); США
Країна	США
Діяльність	хімік
Alma mater	Cooper Union; New York University; Columbia University;

Максиміліан Точ (англ. Maximilian Toch; 17 липня 1864 — 28 травня 1946) — американський промисловий хімік та виробник фарб, який розробив метод заповнення бетону, який використовувався при будівництві Панамського каналу. Був співвласником нью-йоркських фірм Toch Brothers і Standard Varnish Works, де очолював відділ досліджень і виробництва. До та під час Першої світової війни він зробив великий внесок у розвиток корабельного камуфляжу в Сполучених Штатах, а також став першим практиком використання хімії для перевірки автентичності творів мистецтва.

Біографія

Згідно з некрологом у New York Times (1946), Точ народився і виріс у Нью-Йорку. Він навчався в архітектурній школі Cooper Union^[2] і Нью-Йоркському університеті, а потім закінчив аспірантуру в Колумбійському університеті. Він також здобув ступінь юриста. Викладав хімію, хімічну інженерію та промислову хімію в коледжах та університетах, зокрема в Cooper Union, Пекінському університеті, Колумбійському університеті, Міському коледжі Нью-Йорка та Національній академії дизайну.

Корабельний камуфляж

Згідно з газетою New York Times (1946), в якій Точ згадується як «перший американський камуфлер»^[3], його внесок у камуфляж кораблів включав створення кольору, прийнятого ВМС США як стандартний «корабельний сірий» (battleship gray). За його власними словами^[4], він замаскував укріплення в Панамі ще в 1915 році, успіх чого призвів до того, що його призначили маскувати верфі та доки на східному узбережжі США під час Першої світової війни.

У 1917 році план приховування кораблів, розроблений Точем, відомий як система Точа, був одним із п'яти засобів маскування, схвалених Консультаційною радою Військово-морських сил США для використання на торговельних суднах^[5]. Він переконався, що неможливо значно знизити загальну видимість корабля і що кращою метою буде введення супротивника в оману щодо курсу корабля^[6], за допомогою корабельного камуфляжа, відомого як сліпучий камуфляж.

Автентифікація мистецтва

Коли в 1920-і роки постало спірне питання про авторство багатьох картин, приписуваних Рембрандту, що знаходились в публічних колекціях художніх музеїв, Точ запропонував метод хімічного аналізу віку творів мистецтва^[7]. Він встановив, що число куплених і проданих в різний час картин Рембрандта є бідьшим за число картин, які він міг би сам написати, у 6-10 разів^[8], у тому числі твори в колекціях художніх музеїв. Як наслідок, у той час зазначалось, що торговці мистецтвом «перебувають в абсолютному страху перед ним»^[9].

Роботи

Точ написав декілька книг на теми, пов'язані з хімією, серед яких «The Chemistry and Technology of Mixed Paints» (1907), «Materials for Permanent Painting» ( 1911), «How To Paint Permanent Pictures» (1922), «Paint, Paintings and Restoration» (1931) та «Protection and Decoration of Concrete» (1931). Він був дядьком експерта з художніх матеріалів Ральфа Майєра, автора «The Artist's Handbook» (1940).

Примітки

↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ 24th Annual Report of the Trustees of the Cooper Union for the Advancement of Science and Art, May 26th, 1883. Accessed 2/6/2019.
↑ Dr. Toch, Chemist and Art Expert, 81. New York Times. 31 травня 1946. с. 23.
↑ Toch 1919
↑ Behrens 2009, стор. 350–351
↑ Toch, Maximilian (1931). Adventures in Camouflage. The Military Engineer. 23 (July–August): 307—309.
↑ Hendrick 1929
↑ Toch 1931b
↑ Hendrick 1919, p. 704

Джерела

Behrens, Roy R.^[en] (2002), False Colors: Art, Design and Modern Camouflage. Dysart, Iowa: Bobolink Books, p. 92. ISBN 0-9713244-0-9
___ (2009), Camoupedia: A Compendium of Research on Art, Architecture and Camouflage. Dysart, Iowa: Bobolink Books, pp. 236–238. ISBN 978-0-9713244-6-6
Hendrick, Ellwood (1929), «American Contemporaries: Maximilian Toch» in Industrial and Engineering Chemistry Vol 21 No 7, p. 704.
New York Times (1946), «Dr. Toch, Chemist and Art Expert, 81» (May 31), p. 23.
Toch, Maximilian (1918), «The Fine Art of Military Camouflage» in Munsey's Magazine Vol 64 No 1 (June), pp. 5–8.
___(1919). «Discussion» in Transactions of the Illuminating Engineering Society Vol 14 (July 21), pp. 230–232.
___(1931), «Adventures in Camouflage» in The Military Engineer Vol 23 (July–August), pp. 307–309.
Warner, Everett L. (1919), «Fooling the Iron Fish: The Inside Story of Marine Camouflage» in Everybody's Magazine (November), pp. 102–109.