Македонівка (Луганський район)

село Македонівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Тер. громада Лутугинська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060030170014246
Основні дані
Населення 599[1] осіб
Площа 5,2[1] км²
Густота населення 115,19[1] осіб/км²
Поштовий індекс 92033
Телефонний код +380 6436
Географічні дані
Географічні координати 48°14′12″ пн. ш. 39°17′41″ сх. д. / 48.23667° пн. ш. 39.29472° сх. д. / 48.23667; 39.29472
Середня висота
над рівнем моря 		178 м[2]
Водойми р. Велика Кам'янка
Найближча залізнична станція Лутугине
Відстань до
залізничної станції 		29 км
Місцева влада
Адреса ради 92032, Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Кам'янка, вул. Радянська, 108[1]
Карта
Македонівка. Карта розташування: Україна
Македонівка
Македонівка
Македонівка. Карта розташування: Луганська область
Македонівка
Македонівка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Македонівка.

Македо́нівка — село в Україні, в Лутугинській міській громаді Луганського району Луганської області.

Населення становить 599 осіб[1].

Географії

Сусідні населені пункти: села Ребрикове на півдні, Мечетка та Вербівка на південному сході, Кам'янка та Паліївка на сході, Першозванівка, Мар'ївка, Верхня Оріхівка на північному сході, Волнухине, Новофедорівка на півночі, Шовкова Протока, Оріхівка, Круглик та селище Лісне на північному заході, Червона Поляна на заході, Зеленодільське, Зелений Курган, Картушине та смт Ясенівський на південному заході.

Історія

Село засноване у XVII столітті, належало до Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. Першими мешканцями були кріпаки пана Духновського.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 507 осіб (243 чоловіки та 264 жінки), налічувалось 52 дворових господарств, існував завод[3].

У 1870 році у селі збудовано школу. Працював горілчаний завод, два вітряні млини.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Кам'янської волості мешкало 534 особи, налічувалось 76 дворів, існувала лавка[4].

У 1898 році було отримано дозвіл на будівництво через село Македонівка залізничної гілки Колпакове — Першозванівка, а в 1899 році цю гілку було збудовано. Поруч із селом було відкрито залізничну станцію Македонівка. Залізницю було демонтовано після збройного конфлікту 1917—1921 років[5].

На початок 1908 рік село входило до складу Першозванівської волості, населення зросло до 858 осіб (443 чоловічої статі та 415 — жіночої), 112 дворових господарств[6].

У 1929 році в селі утворено два колгоспи: імені Петровського та Зірка (пізніше — імені Сталіна), а 1969 року об'єднані в колгосп імені XVII партз'їзду, який проіснував до 1993 року.

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 599[1] осіб.

Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 509 84,97%
російська 87 14,52%
молдавська 1 0,17%

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29 березня 2013.
  2. ↑ Прогноз погоди в селі Македонівка. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  3. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2295) (рос. дореф.)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. ↑ рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с. (рос. дореф.)
  6. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - 044 ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 березня 2013.

Джерела

  • Болгов В. В. Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упорядник В. В. Болгов. — Kb]в : Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — С. 245. — ISBN 978-966-8153-83-9.
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
  • рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с. (рос. дореф.)

Див. також

Карта Луганської області Це незавершена стаття з географії Луганської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.