PROFILPELAJAR.COM

Л-17 «Єжовець»
Л-17

Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XIII
Верф	завод № 198, Миколаїв/завод № 202, Владивосток
Під прапором	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Владивосток
Закладений	25 січня 1935
Спуск на воду	5 листопада 1937
Введений до складу флоту	5 червня 1939
Перейменований	Б-17, УТС-84
Виведений зі складу флоту	18 квітня 1959
На службі	1938—1959
Сучасний статус	9 квітня 1984 року списаний
Бойовий досвід	Друга світова війна Радянсько-японська війна
Проєкт
Тип ПЧ	підводний мінний загороджувач
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	13,9 вузлів
Швидкість (підводна)	9,7 вузлів
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	100 м
Дальність плавання	надводна: 2 750 миль (5 090 км) на швидкості 15 вузлів (27,8 км/год) або 10 000 миль на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) підводна: 150 миль (278 км) на швидкості 2,5 вузли
Автономність плавання	30-45 діб
Екіпаж	56 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	83,4 м
Ширина корпусу найб.	7 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,1 м
Водотоннажність надводна	1124 т
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ-9
Гвинти	2
Потужність	2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія	1 × 100-мм гармата Б-24
Торпедно- мінне озброєння	8 × 533-мм носових торпедних апаратів (18 торпед) та 18 мін типу ПЛТ
ППО	1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К
Електроніка	«Дракон-129», «Меркурий-12»

Л-17 «Єжовець» (рос. Л-17 «Ежовец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XIII типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 січня 1935 року під заводським номером 307 на заводі № 198 у Миколаєві. У вигляді окремих секцій був перевезений до Владивостока, де на заводі № 202 його зібрали. 7 листопада 1936 року спущений на воду. 5 червня 1939 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.

Історія служби

9 серпня 1945 року, на момент радянського вторгнення до Японії й Маньчжурії, Л-17 перебував у складі 2-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ ТОФ.

У ході бойових дій здійснив один похід, намагався провести торпедну атаку на тральщик, проте при появі ворожого літака відмовився від атаки. У 1949 році перейменований на Б-17. У 1951-53 роках пройшов капітальний ремонт. У 1959 році виведений зі складу флоту, використовувався як навчальний підводний човен, перейменований на УТС-84. Згодом був установлений в бухті Малий Улісс. Використовувався принаймні до 2000-х років.

Див. також

Джерела

Л-17, Б-17, УТС-84 Тип «Л» XIII серии(рос.)
«Л-17» подводный минный заградитель XIII серии(рос.)
L-17. на uboat.net. (англ.)
ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ ТИПА «ЛЕНИНЕЦ»(рос.)
Подводная лодка «Л» XIII серии(рос.)

Література

Бережной С. С. — Корабли и суда ВМФ СССР. 1928—1945: Справочник. — М.: Воениздат, 1988. — 710 с.: ил.
Морозов М. Э., Кулагин К. Л. Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.

СРСР Війна Військова техніка Друга світова війна Морська справа