Лі Бо Йон

Лі Бо Йон
кор. 이보영
Народилася12 січня 1979(1979-01-12) (45 років)
Сеул, Республіка Корея
Національністькореянка
ГромадянствоКорея Південна Корея
ДіяльністьАкторка
Alma materСеульський жіночий університетd
Роки діяльності2002 — дотепер
У шлюбі зmarriedd
IMDbnm1705688

CMNS: Лі Бо Йон у Вікісховищі

Лі Бо Йон (кор. 이보영; нар. 12 січня 1979, Сеул, Республіка Корея) — південнокорейська акторка.

Біографія

Лі Бо Йон народилася 12 січня 1979 року у столиці Південної Кореї місті Сеул. Після закінчення Сеульського жіночого університету, в якому спеціалізувалася на корейській літературі, Бо Йон хотіла стати ведучою новин на телебаченні. У 2002 році вона стала однією з 15 фіналістів щорічного набору на MBC, але роботу так і не отримала[1]. У тому ж році вона розпочала свою кар'єру в якості моделі для рекламної кампанії Asiana Airlines. У наступному році Бо Йон розпочала свою акторську кар'єру з невеликих ролей у телесеріалах. Першу головну роль акторка отримала у серіалі «Моя мила, моя люба» 2005 року, у тому ж році вона зіграла одну з головних ролей у історичному серіалі «Балада про Содонга», ці ролі принесли її перші нагороди.

Проривною в акторські кар'єрі Бо Йон стала головна роль у серіалі вихідного дня «Моя донька Сойон», серіал став найпопулярнішим серіалом в Кореї у 2013 році[2]. Роль у наступному серіалі «Я можу почути твій голос», принесла акторці численні нагороди, в числі яких головний приз Премії SBS драма.

Особисте життя

У 2004 році на зйомках серіалу «Залиш останній танець для мене», Бо Йон познайомилася з актором Чі Соном[en]. У 2007 році Бо Йон та Чі Сон підтвердили, що зустрічаються[3], у кінці вересня 2013 року вони зіграли весілля[4]. 12 червня 2015 року Бо Йон народила дівчинку[5].

Фільмографія

Телевізійні серіали

Рік Назва Роль Мережа
2003 «Втеча від безробіття» Ча Мі Рім SBS
«Кохання всього життя» Се Рьон
2004 «Люди з села Водяної квітки» Ю Йо Кьон MBC
«Чан Гіль Сан» Квірьо SBS
«Залиш останній танець для мене»[en] Юн Су Чжин
2005 «Зустріч» Чхве Ом Чжи MBC
«Моя мила, моя люба» Ю Інйон KBS1
«Балада про Содонга»[en] Сонхва (принцеса Сілли) SBS
2006 «Містер Гудбай» Чхве Йонг'ін KBS2
«Королева гри» Кан Ин Соль SBS
2010 «Стати мільярдером»[en] Лі Шин Мі KBS2
«Врожайна вілла»[en] Юн Со Рін tvN
«Афіна: Богиня війни»[en] Чо Су Йон SBS
2011 «Ура Коханню»[en] Кан Че Мі MBC
2012 «Чоловік з екватора»[en] Хан Чі Вон KBS2
«Моя донька Сойон»[en] Лі Со Йон
2013 «Я можу почути твій голос»[en] Чан Хьо Сон SBS
2014 «Подарунок Бога: 14 днів»[en] Кім Су Хьон
«Піноккіо» як голос автомобільного навігатора (3 серія)
2017 «Шепіт»[en] Сін Йон Чжу
2018 «Мама»[en] Су Чжін tvN
2020 «Коли розквітне моє кохання»[en] Юн Чі Су
«Стартап» жінка в барі (камео, 10серія)
2021 «Моє»[en] Со Хї Су
2023 «Агенція»[en] Ко А Ін JTBC
«Побачимось у моєму 19-му житті» Лі Сан А tvN

Фільми

Рік Назва Роль
2004 «Мій брат»[en] Мірьон
2006 «Брудний карнавал»[en] Хьонджу
2008 «Одного разу…»[en] Харуко / Чхунджа
2009 «Більше, ніж синій»[en] Инвон
«Я Щасливий» Сукьон

Нагороди

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Прим.
2005 13-та Премія SBS драма Нова зірка «Балада про Содонга» Перемога
19-та Премія KBS драма Краща нова акторка «Моя мила, моя люба» Перемога
2006 14-та Кінопремія Чунса Краща нова акторка «Брудний карнавал» Перемога
14-та Премія SBS драма Топ-10 зірок «Королева гри» Перемога
20-та Премія KBS драма Нагорода за високу майстерність (акторки) «Містер Гудбай» Номінація
2007 3-я Премія Андре Кіма «Краща зірка» Зірка (акторки) Перемога [6]
2008 44-та Премія мистецтв Пексан Краща нова акторка (фільм) «Одного разу…» Номінація
2009 3-я Премія Андре Кіма «Краща зірка» Зірка (акторки) Перемога [7]
2010 24-та Премія KBS драма Нагорода за високу майстерність (акторки середньотривалої драми) «Стати мільярдером» Номінація
2011 30-та Премія MBC драма Нагорода за високу майстерність (акторки мінісеріалу) «Ура Коханню» Перемога [8]
2012 26-та Премія KBS драма Нагорода за високу майстерність (акторки) «Моя донька Сойон»
«Чоловік з екватора»
Номінація
Нагорода за високу майстерність (акторки середньотривалої драми) «Чоловік з екватора» Перемога
Нагорода за високу майстерність (акторки серіалу) «Моя донька Сойон» Номінація
Краща пара разом з Лі Сан Юном Перемога
2013 49-та Премія мистецтв Пексан Краща акторка телебачення Номінація
Премія Mnet 20's Choice 20-ка зірок драми (акторки) «Моя донька Сойон»
«Я можу почути твій голос»
Номінація
6-та Премія корейської драми Daesang (Головний приз) Перемога [9][10]
Краща пара разом з Лі Чон Соком «Я можу почути твій голос» Перемога
6-та Премія Ікона стилю Топ-10 Ікон стилю Номінація
2-а Премія «Зірок МААТР» Нагорода за високу майстерність (акторки) «Моя донька Сойон»
«Я можу почути твій голос»
Перемога [11]
Краща пара разом з Лі Чон Соком «Я можу почути твій голос» Перемога
26-та Премія Grimae Краща акторка Перемога [12]
21-ша Премія SBS драма Daesang (Головний приз) Перемога
Нагорода за високу майстерність (акторки мінісеріалу) Номінація
Нагорода від продюсерів Перемога
Топ-10 зірок Перемога
2014 50-та Премія мистецтв Пексан Краща акторка телебачення Перемога [13]
22-га Премія SBS драма Нагорода за високу майстерність (акторки мінісеріалу) «Подарунок Бога: 14 днів» Номінація
2017 1-а Сеульська премія Краща акторка драми «Шепіт» Номінація
25-та Премія SBS драма Нагорода за високу майстерність (акторки серіалів що транслюються у понеділок та вівторок) Перемога [14]
2018 54-та Премія мистецтв Пексан Краща акторка телебачення «Мама» Номінація [15]
13-та Сеульська міжнародна премія драми Краща акторка Перемога [16]
6-та Премія «Зірок МААТР» Нагорода за високу майстерність (акторки мінісеріалу) Номінація [17]

Примітки

  1. Lee Bo-young Discovers Joy of Acting. TheChosun Ilbo (англ.). 13 жовтня 2012. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  2. "My Daughter Seo-yeong" is the highest rated drama this year. Hancinema (англ.). 26 грудня 2013. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 16 листопада 2018.
  3. Lee Bo-young, Ji Sung agencies dismiss rumors of wedding plans. Korea JoongAng Daily (англ.). 1 червня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  4. Lee Bo-young, Ji Sung to Wed in September. The Chosun Ilbo (англ.). 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  5. Lee Bo-young has a baby girl. Korea JoongAng Daily (англ.). 15 червня 2015. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  6. Garcia, Cathy Rose A. (1 травня 2007). Top Stars Win Andre Kim Awards. The Korea Times. Процитовано 10 липня 2013.
  7. Garcia, Cathy Rose A. (29 листопада 2009). Stars Shine at Andre Kims Atelier. The Korea Times. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  8. Ko, Kyoung-seok (3 січня 2011). Ko Hyun-jung wins grand prize at SBS Drama Awards. 10Asia. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
  9. Im, Woo-jung (3 жовтня 2013). Lee Bo-young wins 2013 Korea Drama Awards. The Korea Herald. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 6 січня 2014.
  10. Lee Bo-young wins big at TV drama awards. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  11. Song wins top Star award. Korea JoongAng Daily. 18 листопада 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  12. 이보영 신혼생활 묻자 "아침 잘 해주고 있어" 함박웃음. JTBC (кор.). 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  13. Song Gang-ho, Jun Ji-hyun get top nods at Baeksang Awards. The Korea Herald (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
  14. Ji Sung receives grand prize while wife receives best actress award. The Korea Times (англ.). 2 січня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  15. 제54회 백상예술대상, TV·영화 각 부문별 수상 후보자 공개. JTBC (кор.). 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  16. Lee Bo-young wins best actress at drama awards. The Korea Times (англ.). 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 15 листопада 2018.
  17. 이병헌·손예진·아이유 APAN스타어워즈 노미네이트. Star News (кор.). 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 15 листопада 2018.

Посилання