Більша частина екорегіону розташована на розчленованому плато, середня висота якого становить 500 м, а на заході, в передгір'ях Камерунського нагір'я — 700 м. З геологічної точки зору основу екорегіону складають докембрійські породи, відслонення яких подекуди можна побачити у вигляді інзельбергів. Більша частина екорегіону лежить на півночі басейну Конго, за виключенням східної частини регіону, яка лежить в межах басейну Нілу. В центральній та східній частині регіону основними ґрунтами є оксісолі[en], на заході ЦАР поширені ентісолі, а в центральному Камеруні — оксісолі та червоноземи.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Більша частина регіону характеризується одним сезоном дощів, пік якого припадає на серпень-вересень, та одним сухим сезоном, пік якого припадає на грудень-січень. Середньорічна кількість опадів коливається від 1200 мм до 1600 мм, залежно від широти. Сезонні коливання температури незначні: середньодобові максимальні температури протягом сезону дощів становлять від 31 °C до 34 °C, а середньодобові мінімальні температури протягом сухого сезону становлять від 13 °C до 18 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є рівнинні напіввічнозелені дощові ліси, які перемежовуються ділянками вторинних луків та саван. На півночі регіону більш поширені савани, а на півдні — дощові ліси. Галерейні ліси, поширені вздовж річок, забезпечують коридори, по яким лісові види можуть поширюватися далеко на північ. Ці ліси ростуть скрізь, де є річки, випадає достатня кількість опадів, доступні ґрунтові води та рідко трапляються пожежі. Серед дерев, що ростуть в галерейних лісах, найпоширенішими є великоцвіті берлінії[en] (Berlinia grandiflora), лавролисті коли[fr] (Cola laurifolia), цинометри Фогеля[sv] (Cynometra vogelii), хурма Елліота[sv] (Diospyros elliotii), конголезькі парінарі[fr] (Parinari congensis) та сандалоподібні птерокарпуси[en] (Pterocarpus santalinoides). В басейні Убангі, на кордоні зі гвінейсько-конголезькими лісами, на добре дренованих червоно-глинистих ґрунтах ростуть монодомінантні насадження лімбалієвих дерев[en] (Gilbertiodendron dewevrei).
У відносно посушливих місцевостях на північному сході (Камерун) та на північному заході (Південний Судан) екорегіону переважають перехідні ізоберлінієві[en] (Isoberlinia spp.) рідколісся та лісисті савани, де також зустрічаються західноафриканські копалові дерева (Daniellia oliveri) та африканські еритрофлеуми[en] (Erythrophleum africanum). В слабо заселених районах Центрального Камеруну та ЦАР зустрічаються густі сухі ліси, де домінують ізоберлінії дока[en] (Isoberlinia doka), а також ростуть африканські червоні дерева (Afzelia africana), африканські буркеї (Burkea africana), африканські берези[en] (Anogeissus leiocarpa), африканські віялові пальми[en] (Borassus aethiopum) та різні види терміналій (Terminalia spp.). На півночі екорегіону ростуть чорні африканські сливи[en] (Vitex doniana). Подекуди трапляються акацієві ліси.
