PROFILPELAJAR.COM

	Лідський повіт
	Герб повіту
Губернія	Віленська губернія
Центр	Ліда (місто)\|Ліда
Створений	1795
Площа	439 357 (4800 км²) (1886)
Населення	205 767 осіб (1897)
Густота	42.9 осіб / км²
Попередники	Річ Посполита
Наступники	Польща Лідський повіт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лідський повіт.

Лідський повіт (рос. дореф. Лидскій уѣздъ; біл. Лідскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Слонимського намістництва, Литовської губернії, Гродненської губернії та Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Ліда.

Підпорядкування

Утворений у 1795 році у складі Слонимського намісництва на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
1797 року відійшов до Литовської губернії.
1801 року передано до складу Гродненської губернії.
1843 року передано до складу Віленської губернії.
1920 року відійшов до складу Польщі.

Географія

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 205,8 тис. мешканців.

У тому числі білоруси — 73,2 %; євреї — 12,0 %; литовці — 8,7 %; поляки — 4,7 %; росіяни — 1,2 %. У повітовому місті Ліда проживало 9 323 мешканці^[1].

Склад

Станом на 1886 рік налічував 83 сільських громади, 1078 поселень у 24 волостях. Населення — 137 968 осіб (69386 чоловічої статі та 68582 — жіночої), 11 205 дворових господарств^[2].

Земля повіту
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	184800 ?	122799
Приватної власності	225201 ?	84466
Казенної власності	27389	21
Іншої власності	1967	1138
Загалом	439357	208424

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1886 рік:

№	Назва	Центр	Населення	Кількість дворів	Площа, десятин	Площа орної землі, дес.	Кількість поселень (сільських громад)
1	Беняконська	?	6282	237	18430	9080	38 (4)
2	Білецька	?	7261	675	21213	9161	29 (6)
3	Василиська	?	7619	1009	19034	10038	56 (3)
4	Велико-Можейківська	?	4087	320	9601	5189	28 (3)
5	Гончарська	?	3883	338	12424	5004	29 (4)
6	Докудівська	?	3018	224	7512	3813	23 (2)
7	Дубицька	Нароши	5248	356	13840	6748	49 (2)
8	Желудська	?	4698	328	11878	6329	26 (3)
9	Жирмунська	?	6721	445	28497	13001	74 (4)
10	Заболотська	?	4812	308	13331	8114	36 (2)
11	Ейшиська	?	11291	632	33284	18704	90 (6)
12	Конявська	?	8679	505	30512	20126	73 (5)
13	Лебедська	?	3435	316	14616	5530	25 (3)
14	Лідська	Дубровно	9207	688	29536	13292	85 (6)
15	Ляцька	Демброво	4525	301	15172	5958	32 (3)
16	Митлянська	?	3678	523	13724	7091	43 (4)
17	Олександрівська	Полеукішки	5155	343	20616	7291	43 (4)
18	Орлянська	?	5891	649	23699	12040	23 (2)
19	Остринська	?	3376	649	5398	3133	23 (2)
20	Покровська	Собакінці	4286	239	10668	5929	42 (2)
21	Радунська	Радунь	7276	398	20939	11852	72 (4)
22	Рожанківська	?	4849	380	12005	7106	49 (2)
23	Тарнівська	?	3310	297	10586	6152	20 (3)
24	Щучинська	Щучин	8939	468	17664	7739	56 (3)

Станом на 1913 рік у повіті було 23 волості^[3].

Примітки

↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.