PROFILPELAJAR.COM

Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард»
Classe Guépard

Французький великий ескадрений міноносець «Гепард»
Служба
Тип/клас	лідери ескадрених міноносців
Попередній клас	типу «Ягуар»
Наступний клас	типу «Егль»
Держава прапора	Франція
Належність	Військово-морські сили Франції
На честь	хижих тварин, битв, в яких брала участь Франція та видного діяча французької військової історії
Корабельня	Arsenal de Lorient, Ateliers et chantiers de France, Chantiers de Penhoët, Ateliers et chantiers de la Loire
Замовлено	6
Закладено	6
Спущено на воду	6
Введено в експлуатацію	1928–1931
На службі	1929 — 1945
Загибель	6
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2436 т (стандартна) 2980 т (нормальна) 3200 т (повна)
Довжина	130,2 м
Ширина	11,76 м
Висота	4,68 м
Технічні дані
Рухова установка	4 × триколекторних парових котли du Temple або Penhoët 2 парові турбіни Parsons або Zoelly
Гвинти	2
Потужність	64 000 к.с.
Швидкість	35,5 вузлів (65,7 км/год)
Дальність плавання	3000 миль (5600 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж	230 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	5 (5 × 1) × 138,6-мм гармат Modèle 1923
Торпедно-мінне озброєння	6 (2 × 3) × 550-мм торпедних апаратів 4 бомбоскидачі 28 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (4 × 1) × 37-мм зенітних гармати Modèle 1925 4 (2 × 2) × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929

Лідери ескадрених міноносців типу «Гепа́рд» (фр. Classe Guépard) або відомі як лідери есмінців типу «Бізон» (фр. Classe Bison) — клас військових кораблів з 6 лідерів ескадрених міноносців, що випускалися французькими суднобудівельними компаніями у 1928—1931 роках. За французькою кваліфікацією великий ескадрений міноносець або контр-міноносець (фр. contre-torpilleur). Відрізнялися посиленим озброєнням та більшими розмірами. Усі кораблі цього загинули в ході ведення воєнних дій, причому лише «Бізон» загинув у бою під час Норвезької кампанії, решта була затоплена в Тулоні 27 листопада 1942 року в ході самознищення французького флоту.

Ескадрені міноносці типу «Гепард» стали якісним стрибком у розвитку французьких кораблів. Їхня вогнева міць і швидкісні якості помітно перевищували характеристики попередніх контр-міноносців. Усі кораблі цього типу продемонстрували достатню надійність силової установки.

Водночас проєкт відрізнявся низкою суттєвих недоліків. Головним із них стала низька швидкострільність гармат головного калібру, що було дуже небажано в швидкоплинних боях легких сил. Дуже слабким, як і всіх французьких контр-миноносців, виявилося зенітне озброєння. Метацентрична висота виявилася нижчою, ніж у проєкті — стійкість есмінців типу «Гепард» була недостатньою, а вітрильність надмірною. Дальність плавання і морехідність відповідали умовам Середземномор'я, але для Атлантики були недостатніми. Також не можна було назвати вдалим характерний силует типу «Гепард» — інших чотиритрубних кораблів у європейських водах не було, що спрощувало їхнє впізнання супротивником.

Схема затоплення французьких кораблів у Тулоні 27 листопада 1942 року

Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард»

№	Корабель	Виготовлювач	На честь	Закладено	Спущено	У строю	Статус
1	«Бізон»	Arsenal de Lorient, Лор'ян	Бізон	14 березня 1927	29 жовтня 1928	10 жовтня 1930	3 травня 1940 року затоплений разом з британським есмінцем «Афріді» в результаті повітряних атак німецьких пікіруючих бомбардувальників Ju-87 та Ju-88 1./StG.1
2	«Гепард»	Arsenal de Lorient, Лор'ян	Гепард	14 березня 1927	19 квітня 1928	13 серпня 1929	27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий; 11 березня 1944 року вдруге затоплений у Тулоні
3	«Ліон»	Ateliers et chantiers de France-Dunkerque, Дюнкерк	Лев	6 серпня 1926	5 серпня 1929	21 січня 1931	27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий італійськими рятівниками; 9 вересня 1943 року вдруге затоплений через загрозу захоплення його німцями
4	«Вальмі»	Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер	Битва під Вальмі	5 травня 1927	19 травня 1928	1 січня 1930	27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий та зарахований до складу італійських ВМС як FR-24. 9 вересня 1943 року корабель був затоплений вдруге в Ла-Спеції для запобігання потрапляння його як трофею німцям. Піднятий фахівцями Крігсмаріне, до строю не увійшов і 24 квітня 1945 року втретє затоплений у Генуї
5	«Верден»	Ateliers et Chantiers de la Loire, Сен-Назер	Верденська битва	10 серпня 1927	4 липня 1928	1 квітня 1930	27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; 29 вересня 1943 року піднятий італійськими ВМС, проте не відновлювався
6	«Вобан»	Ateliers et chantiers de France-Dunkerque, Дюнкерк	Себаст'єн ле Претр де Вобан	22 травня 1927	1 лютого 1930	9 січня 1931	27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард»

Guepard class. на uboat.net. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 8 січня 2022. (англ.)
Guépard-class destroyer [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
Guepard Class [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Эскадренные миноносцы типа Guépard [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-459-4.
Bertrand, Michel (1982). La marine française au combat, 1939—1945. Tome 1: Des combats de l'Atlantique aux F.N.F.L. Paris: Lavauzelle. ISBN 2-7025-0002-1.(фр.)
Jordan, John & Moulin, Jean (2015). French Destroyers: Torpilleurs d'Escadre & Contre-Torpilleurs 1922—1956. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-198-4.(англ.)
Jean Mauclère, La campagne du Bison, J de Gigord, coll. " L'étrave ", 1946(фр.)