Люсі Аюб (араб.لوسي أيوب; івр.לוסי איוב; народилася 21 червня1992 року) — ізраїльська телеведуча, поетеса і радіоведуча, колишня співробітниця Ізраїльської громадської телерадіомовної корпорації (IPBC), а зараз працює в Keshet Media Group.[6][7] Аюб була співведучою пісенного конкурсу Євробачення 2019 разом з Ассі Азар, Бар Рафаелі та Ерез Таль.[8]
Раннє життя
Аюб народилася в Хайфі, Ізраїль. Вона є донькою батька-араба-християнина та матері -єврейки-ашкеназі, яка після їхнього шлюбу прийняла християнство. У Люсі є один брат і три сестри.[9][10] Її бабуся по батьківській лінії була донькою палестинських біженців, які під час арабо-ізраїльської війни 1948 року втекли до Лівану. Її залишили в монастирі в Ізраїлі, а пізніше усиновила багата арабо-християнка на ім'я Люсі Хаят.[9] Її дідусь і бабуся по материнській лінії пережили Голокост: її дідусь по материнській лінії потрапив до нацистського концтабору, а її бабуся по материнській лінії з Румунії в дитинстві вижила серед партизанів.[9] Аюб святкує як християнські, так і єврейські свята з різними членами своєї родини, хоча вона каже, що вона атеїстка: «Я атеїстка, і для мене нічого не означає, що мене охрестили [у церкві]». Вона відвідувала католицьку школу кармелітів у Хайфі.[9] Вона писала оповідання та вірші арабською та івритом.
Вперше вона привернула увагу громадськості у 2016 році, коли прочитала кілька своїх віршів у рамках конкурсу Poetry Slam Israel. У тому ж році вона приєдналася до Ізраїльської громадської телерадіомовної корпорації (IPBC) і почала писати та надсилати відео. У 2017 році Аюб почала вести щотижневу культурну програму на радіостанції. Того ж року вона почала вести щоденну телепрограму Culture Club на Kan 11.
Аюб була представником журі від Ізраїлю на пісенному конкурсі Євробачення 2018,[12] де її виступ викликав реакцію медіа через відповідь міністра культури та спорту ІзраїлюМірі Регева, яка протестувала проти того, що під час виступу у прямому ефірі Аюб розмовляла арабською й не згадувала про Єрусалим.[13]
Аюб розмовляє арабською та івритом.[10] У вірші вона каже про свою самоідентичність: «Дехто з вас скаже, що я завжди буду дочкою араба, і водночас, в очах інших, я завжди буду дочкою єврейки. Тож не кажіть мені раптом, що я не можу бути і тією, і тією».[10]