Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський
фр. Louis d'Orléans
Народився	4 серпня 1703(1703-08-04)[1][2][…] Версаль
Помер	4 лютого 1752(1752-02-04)[1][2][…] (48 років) Абатство Святої Женев'єви, V округ Парижа, Париж
Поховання	Шпиталь Валь-де-Ґрас
Країна	Франція
Діяльність	чернець, військовослужбовець
Знання мов	французька
Magnum opus	Description des tableaux du Palais Royal, 1727 (2nd edition 1737)d
Титул	герцог
Посада	governor of Brittanyd і Grand Master of the Order of Our Lady of Mount Carmel and Saint Lazarus of Jerusalemd[4]
Військове звання	генерал-полковник[d]
Конфесія	католицька церква
Рід	Орлеанський дім
Батько	Філіпп II Орлеанський
Мати	Франсуаза-Марі де Бурбон
Брати, сестри	Jean Philippe d'Orléansd, Philippine Élisabeth d'Orléansd, Louise Diane d'Orléansd, Шарлотта Аглая Орлеанськаd, Марія Луїза Єлизавета Орлеанська, Angélique de Froissyd, Louise Adélaïde d'Orléansd і Луїза Єлизавета Орлеанська
У шлюбі з	Августа Баден-Баденська
Діти	Louis Philippe I, Duke of Orléansd і Louise Marie d'Orléansd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський (4 серпня 1703, Версаль — 4 лютого 1752, абатство Святої Женев'єви, Париж) — третій в лінії герцогів Орлеанських, що йде від Філіпа I, молодшого брата Людовика XIV.

Єдиний син герцога Філіпа II Орлеанського (регент Франції в 1715—1723 роках) і його дружини мадемуазель де Блуа, позашлюбної дочки Людовика XIV і маркізи де Монтеспан. У 1723—1729 — спадкоємець короля Людовика XV (від смерті свого батька і до народження дофіна Людовика Фердинанда). На відміну від свого батька, був глибоко віруючим і не цікавився політикою. У 1721—1730 формально був головнокомандувачем піхотою, потім подав у відставку і зайнявся перекладом псалмів і послань апостола Павла.

В історії мистецтва Людовик відомий тим, що під дією промов свого духівника власноруч знищив шедевр Корреджо «Леда і лебідь». Його ім'ям названа Орлеанська вулиця (rue d'Orléans) в Ренні.

Петро I сподівався просватати за нього свою дочку Єлизавету, однак послу повідомили, що принц «прийняв вже інші зобов'язання». Його обраницею стала Августа, дочка баденського маркграфа Людвіга Вільгельма. Вона померла в молодості (1704—1726), залишивши єдиного сина — Луї-Філіпа, герцога Шартрского, який потім став наступним герцогом Орлеанським.