PROFILPELAJAR.COM

Людвіг Персіус
Людвіг Персіус
нім. Ludwig Persius
Народився	15 лютого 1803[…] ; Потсдам, Прусське королівство
Помер	12 липня 1845[…] (42 роки) ; Потсдам, Прусське королівство
Поховання	Борнштедтський цвинтарd
Країна	Прусське королівство
Діяльність	архітектор, construction officer
Alma mater	гімназія (1817), Берлінська академія архітектури і Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
Вчителі	Карл Фрідріх Шинкель
Знання мов	німецька
Заклад	Карл Фрідріх Шинкель і Фрідріх Вільгельм IV
Членство	Architekten- und Ingenieur-Verein zu Berlind
Magnum opus	Church of the Redeemerd, Церква Миру і Villa Schöningend
Посада	придворний художник
Батько	Christian Friedrich Persiusd
Родичі	Hermann Ludwig Sellod, Samuel Ludwig Sellod, Friedrich Sellowd, Emil Sellod, Johannes Persiusd, Johann Gottlob Brendeld і Gerda Hübschmannd
Діти (6 )	Reinhold Persiusd, Friedrich Ludwig Paul Persiusd і Conrad Persiusd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Людвіг Персіус (нім. Ludwig Persius; 15 лютого 1803, Потсдам — 12 липня 1845, Потсдам) — прусський архітектор, учень Карла Фрідріха Шинкеля.

Персіус був асистентом у Шинкеля при зведенні палацу Шарлоттенгоф і Римських купалень в парку Сансусі в Потсдамі. Він також брав участь у створенні «Великого фонтану», Фріденскірге, Оранжерейного палацу і оглядової вежі на горі Руїненберг навпроти палацу СанСусі.

Життєпис

Людвіг Персиус відвідував школу та гімназію в Потсдамі. У 1817—1819 роках він працював помічником інспектора будівельного Готтхільфа Хеккера і був членом професійного об'єднання теслярів. У 1819 році він поступив вчитися на землеміра в Берлінську архітектурну академію і в березні 1821 року склав іспит на землеміра. Починаючи з 1821 року Персіус працював в Потсдамі контролером на будівництві, в тому числі під керівництвом Карла Фрідріха Шинкеля на будівництві палацу і церкви в маєтку графа Потоцьких поблизу Кракова. У 1824 році вступив в союз архітекторів. Як виконавчий архітектор працював у Шинкеля в Глініке. У 1826 році Людвіг Персіус склав іспит на архітектора в берлінській архітектурної академії і отримав посаду будівельного контролера в Шарлоттенгофі.

У 1829 році Персіус був призначений будівельним інспектором при королівському уряді в Потсдамі. У 1833 році отримав перше самостійне замовлення на переобладнання декоративних млинів поблизу Римських купалень під житловий будинок для садівника Хандмана. У 1834 році Людвіг Персіус став королівським придворним будівельним інспектором.

У 1840 році Персіус вирушив у поїздку по Рейну і відвідав Гайдельберг і Бахарах, а також замок Штольценфельс і фортецю Еренбрайтштайн. У 1841 році подався у Париж, побувавши по дорозі в Мюнхені, Страсбурзі, Андернаху, Ремагені, Бад-Годесберзі і Кельні. У 1842 році відбулася ще одна поїздка Персіуса, в ході якої він відвідав монастир Ленін, Корін, Галле та Ерфурт.

У 1841 році Фрідріх-Вільгельм IV призначив Персіуса придворним архітектором. У 1842 році Персіус став радником з питань будівництва. В 1843—1844 роках працював у Бад-Мускау за замовленням князя Германа фон Пюклера-Мускау.

У 1843 році Персіус знову вирушив подорожувати по Рейну і відвідав Бінген, Бад-Годесберг та Трір. У 1844 році вирушив до Бад-Мускау і Голландію. В 1845 році побував в Італії, проїхавши через Нім, Марсель, Геную, Рим, Неаполь, Віченцу, Падую, Венецію та Флоренцію.

В останні роки Людвіг Персіус працював над палацом Бабельсберг в Потсдамі.

12 липня 1845 року Людвіг Персіус помер і був похований на Борнштедтському кладовищі в Потсдамі.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Deutsche Nationalbibliothek Record #118592823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Structurae — Ratingen: 1998.
d:Track:Q3791 d:Track:Q1061861
↑ ^а ^б Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
d:Track:Q1202222 d:Track:Q256507 d:Track:Q1419226
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

Література

Eva Börsch-Supan: Ludwig Persius. Das Tagebuch des Architekten Friedrich Wilhelms IV. Deutscher Kunstverlag, München 1980, ISBN 978-3-422-00718-5
Sabine Bohle-Heintzenberg / Manfred Hamm: Ludwig Persius. Architekt des Königs. Gebrüder Mann Verlag 2002, ISBN 978-3-7861-1713-1
Ludwig Persius — Architekt des Königs, Baukunst unter Friedrich Wilhelm IV.. Hrsg. von der Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg, Potsdam 2003, ISBN 978-3-7954-1586-0
Hillert Ibbeken: Ludwig Persius — Das architektonische Werk heute / The Architectural Work Today. Edition Axel Menges 2005, ISBN 978-3-932565-46-5
Andreas Meinecke (Bearb.): Ludwig Persius. Bauberichte, Briefe und architektonische Gutachten. Eine kommentierte Quellenedition. Hrsg. von der Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg. Deutscher Kunstverlag, München 2006, ISBN 3-422-06634-9