Луї І

Луї І
фр. Louis I
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
 Князь Монако
1662 — 1701
Попередник: Оноре II
Спадкоємець: Антуан І
 
Народження: 25 липня 1642(1642-07-25)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Княжий палац у Монако Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 3 січня 1701(1701-01-03)[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Собор Святого Миколая Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Генуезька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Грімальді Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Ercole, Marquis of Bauxd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Aurelia Spinolad[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Катерина де Грамонd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Антуан І, Француа де Ґримальдіd і Anne Hppolite Grimaldid[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Луї І (фр. Louis I; 25 липня 1642, Княжий палац Монако — 3 січня 1701, Рим) — князь Монако з 1662 до 1701 року.

Луї Грімальді був старшим сином князя Монако Еркула і Марії Аврелії Спіноли.

Луї одружився з Катериною Шарлоттою де Грамон, донькою маршала Антуана III де Грамона, 30 березня 1660 року в По.

У них було шестеро дітей:

  • Антуан Грімальді (1661—1731), його наступник.
  • Марія Тереза Карлотта Грімальді (14 червня 1662—1738), черниця-візитандинка в Монако.
  • Анна Іполит Грімальді (1667 — 23 липня 1700), (1696 вийшла заміж за Жак де Круссоль, герцог д'Узес (29 грудня 1675, Париж — 19 липня 1739, замок Юзес).
  • Франсуа Оноре Грімальді (21 грудня 1669 — 18 лютого 1748, Париж), архієпископ Безансона
  • Жанна Марія Грімальді, черниця-візитандинка в Монако, пізніше коад'ютриця абатства Рояльє біля Комп'єня.
  • Аурелія Грімальді, звана мадемуазель де Бо.

У 1662 році Луї змінив свого діда Оноре II на посаді князя Монако. У 1666 році відзначився в Чотириденній битві між англійським і голландським флотами. 5 липня 1668 року він приніс присягу королю Франції Людовику XIV у парламенті як герцог Валентинуа та пер Франції. 31 грудня 1688 року він був нагороджений кавалером французьких королівських орденів.

У 1699 році Людовик XIV відправив Луї до Риму як надзвичайного посла[3]. Там 19 грудня 1699 року він вручив знаки ордена Святого Духа Якубу Людвіку та Александеру, двом синам польського короля Яна III Собеського.

Луї залишився в Римі, де і помер 3 січня 1701 року. Його останки були перевезені до Монако, де поховані в соборі святого Миколая.

Герб

Докладніше: Герб Монако

Червоні ромби на білому тлі. Девіз роду Гарімальді: «Deo Juvante» (лат. З Божою поміччю).

Примітки

  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ , Dictionnaire amoureux des Papes, edi8 ISBN 978-2-259-24956-0 (онлайн-версія), p. "Ambassadeurs de France"

Посилання