Ложешніков Володимир Іванович

Ложешніков Володимир Іванович
 Капітан
Загальна інформація
Народження23 травня 1962(1962-05-23)
Воркута
Смерть31 серпня 2014(2014-08-31) (52 роки)
Іловайськ
Alma MaterНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
Псевдо«Ест»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Іва́нович Ложешніков (1962—2014) — солдат резерву, капітан міліції у відставці, Міністерство внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1962 року в місті Воркута. Його батьки були робочими. 1979 року закінчив школу в Псковській області, служив в РА, з 1984-го в органах МВС СРСР. 1989 року з відзнакою закінчив Талліннську спеціальну школу міліції, 1997-го — Національну академію ім. Ярослава Мудрого. З 1990 року працював в Черкасах у підрозділах карного розшуку, був замісником начальника відділу карного розшуку Соснівського району Черкас. Після звільнення із міліції займався підприємництвом. Кандидував в депутати до Черкаської міської ради.

Після початку російсько-української війни з іншими волонтерами займався формуванням загонів самооборони в Черкасах.

Доброволець, старший оператор протитанкового взводу, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Першого поранення зазнав у Іловайську 18 серпня. Брав участь в «лобовій» атаці на «Таврії» з гранатами танкових підрозділів російських частин. Важкопоранений 29 серпня в Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими терористами. Помер 31 серпня в Кутейниковому, перебуваючи у полоні терористів. Смерть настала не від отриманих ран — від байдужості російських військових лікарів. Ложешнікову не ввели антисептики, почалась гангрена, через дві доби він помер.

Вдома лишилася дружина та троє дітей. Похований в селі Свидівок Черкаського району.

Нагороди і вшанування

Примітки

  1. Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  2. Міський голова декомунізував 62 черкаські вулиці та провулки (перелік) [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.], «ІнфоМІСТ», 22/02/2016
  3. Дзвін Пам'яті пролунав тридцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела