|
Музика, Намальована Трьома Мовами
(Передмова Ігоря Павлюка українською мовою до книги):
Рибак рибака… свояк свояка… як відомо, бачать здалека. Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія… Поезія допомагають усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів'янин) Юрій Лазірко (Юрий Лазирко, Yurii Lazirko) та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк (Игорь Павлюк, Ihor Pavlyuk) пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки», «Ловя осенние паутинки»).
Юрко переклав мене англійською. Я його — російською. Але, як завжди, там, де є поезія, там присутнє оте загальносвітове, але французами сформульоване cherchez la femme (шерше ля фам) — шукайте жінку. Саме тому мої вірші російською переклала (їх у неї вже на окрему книжку назбиралося) дивовижний поет із Києва Євгенія Більченко (Евгения Бильченко, Eugenia Bil'chenko).
Про екзотичні флери і деталі наших знайомств, особливостях стилю письма і життя можна створити окрему книгу… Інформації в Інтернеті та між нашими рядками більше ніж достатньо…
Тому зоставимо цю міфотворчість вдячним читачам.
А ми, як гласить слов'янське прислів'я: чим багаті — з тим і раді…
Чекаємо відгуків, діалогу, обміну красивою і сильною енергією — Поезією [3].
| 
