Ловеніт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Låv[2]
Nickel-Strunz 10	9.BE.17
Dana 8	56.2.4.4
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія[3]
Просторова група	просторова група P2₁/ad[3]
Інші характеристики
Названо на честь	Låven islandd[4]
Типова місцевість	Låven islandd[4]
Ловеніт у Вікісховищі

Ловеніт (рос. ловенит; англ. lavenite; нім. Lovenit m) — мінерал, флуорсилікат натрію, кальцію, манґану та циркону острівної будови.

Формула:

1. За Є. Лазаренком: (Na, Ca, Mn)₃Zr[(F, OH, O)₂Si₂O₇].

Містить (%): Na₂O — 10,77; CaO — 9,7; MnO — 5,59; ZrO₂ — 28,79; SiO₂ — 29,63.

Домішки (%): TiO₂ (2,35), Fe₂O₃ (4,73), Ta₂O₅+Nb₂O₅ (5,2).

2. За К.Фреєм: NaCaMnZrSi₂O₈F.

Сингонія моноклінна.

Зустрічається у вигляді призматичних і таблитчастих кристалів або вкраплених зерен.

Густина 3,53.

Твердість 6.

Колір жовтий до безбарвного, іноді темно-коричневий.

Блиск скляний. Напівпрозорий, спостерігається сильний плеохроїзм. Крихкий.

Вперше ловеніт був знайдений на острові Ловен (Норвегія). Асоціює з евдіалітом і катаплеїтом в нефеліновому сієніті. Зустрічається в штатах Мінас-Жерайс та Сан-Паулу (Бразилія), на островах Французької Ґвіани. Рідкісний.

За назвою родовища Ловен (W.C.Brögger, 1885).

Розрізняють:

• ловеніт ромбічний (ромбічна модифікація ловеніту з лужного масиву Бурпала, Північне Прибайкалля);
• ловеніт титановий (різновид ловеніту, який містить до 12 % TiO₂).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ловеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ловеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Mindat w/location data [Архівовано 3 серпня 2008 у Wayback Machine.]
• Webmineral [Архівовано 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.]