Федір Олександрович Леш
рос. Фёдор Александрович Лёш
Народився	1840(1840) Російська імперія
Помер	1903(1903) Київ, Російська імперія
Місце проживання	Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	Петербурзька медико-хірургічна академія
Галузь	паразитологія, зоологія
Заклад	Київський університет Святого Володимира
Науковий ступінь	доктор медицини
Відомий завдяки:	відкриття збудника амебіазу

Федір Олександрович Леш (1840–1903) — лікар, бактеріолог, паразитолог, терапевт. Професор Київського університету. Уперше у світі описав збудника амебіазу.

Народився в сім'ї успішного аптекаря німецького походження. Мав брата Олександра^[1][2]. Закінчив Медико-хірургічну академію 1863 року. У 1866 році захистив докторську дисертацію на тему тромбоемболії та інфаркту легеневої артерії. 1871 року обраний доцентом, працював під керівництвом Едуарда Ейхвальда^[ru]. З 1872 року читав курс діагностики на Жіночих лікарських курсах, працював терапевтом у Миколаївському військовому шпиталі. З 1885 року — професор, завідувач кафедри лікарської діагностики медичного факультету Київського університету. У 1897 році вийшов на пенсію.

Був одним з ініціаторів та керівників створення в 1895 році при Товаристві київських лікарів хіміко-мікроскопічного кабінету.

Досліджував мікроорганізмів у фекаліях пацієнтів. Опублікував більше 20 наукових статей з мікробіології та загальної патології.

У 1873 році Федір Леш уперше у світі виявив у випорожненнях хворих із тривалим проносом амебу Entamoeba histolytica^[3], надав перший морфологічний опис вегетативної стадії амеби з фагоцитованими еритроцитами (еритрофаг), докладно описав патологоанатомічні зміни кишечника при амебіазі. Для доказу патогенної ролі амеби він провів експериментальне зараження собак, описав розвиток у них клінічних проявів амебіазу і знайшов у випорожненнях паразитів, за будовою і типом руху аналогічних амебам, виділених ним від хворого. У 1875 році було надруковано його статтю про це.^[4] На той час збудники дизентерії не були відомі, а більшість лікарів вважали кишкові захворювання незаразними, тому відкриття мало велике значення у профілактиці і лікуванні амебіазу і колітів.

Також Леш детально вивчав Balantidium coli, Giardia lamblia і Blastocystis hominis, брав участь у мікробіологічних дослідженнях та лікуванні холери.

У 1893 році Федір Леш разом із професором Володимиром Підвисоцьким брав участь в експерименті на собі студента Данила Заболотного з дослідження оральної протихолерної вакцини.

Садиба Леша в Києві була відносно скромною порівняно з іншими лікарями, її вартість у 1890-х роках оцінювалася в 4 тисячі рублів^[5]

• Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv. 65: 196—211.
• Loesch, F. M. (1875). Entw. Amoeben im Dickdarm. Arch. f. Path,. Anat. 198.
• Lösch, F. (1881). Über die nach Einwirkung abnormer Reize in der Magenschleimhaut eintretenden pathologisch-anatomischen Veränderungen. Allg. Wien. med. Ztg. 50/52.

У 1975 році у Мексиці відбулася міжнародна конференція з паразитології, присвячена сторіччю відкриття Федора Леша.

• Скороходов Л. Я. Материалы по истории медицинской микробиологии в дореволюционной России, М., 1948, стр. 135–161.
• Massive development of amebas in the large intestine. Fedor Aleksandrovich Lesh (Lösch). Am J Trop Med Hyg. 1975 May;24(3):383-92.^{[недоступне посилання]}
• М. В. Лавдовская, А. Я. Лысенко, Т. И. Авдюхина, Ю. П. Горбунова. Амебиаз. Учебное пособие, Москва 1998 г. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Кишечная амеба, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 121 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)