Леонтович Михайло Олександрович
рос. Михаил Александрович Леонтович
Народився	22 лютого (7 березня) 1903  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	30 березня 1981(1981-03-30)[1] (78 років)  Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	фізик
Галузь	фізика плазми і радіофізика
Alma mater	МДУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Мандельштам Леонід Ісаакович
Вчителі	Мандельштам Леонід Ісаакович
Знання мов	російська
Заклад	Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»
Членство	Російська академія наук і Академія наук СРСР
Батько	Леонтович Олександр Васильович
Мати	Q123273157?
Діти	Q123277562?
Нагороди	Золота медаль імені О. С. Поповаd
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Олександрович Леонтович (22 лютого (7 березня) 1903, Петербург, Російська імперія — 30 березня 1981, Москва, РРФСР) — російський радянський фізик, академік АН СРСР; автор робіт із фізики плазми, радіофізики. Лауреат Ленінської премії (1958), золотої медалі ім. О. С. Попова АН СРСР (1952). Правозахисник.

Народився в сім'ї українського фізіолога (в майбутньому академіка АН УРСР), викладача Київського університету Олександра Васильовича Леонтовича та лікарки-окулістки Віри Вікторівни Кирпичової

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

У 1966 році підписав лист 25-ти діячів культури й науки генеральному секретарю ЦК КПРС Л. І. Брежнєву проти реабілітації Сталіна^[2].

13 травня 1970 разом із А. Д. Сахаровим, В. Ф. Турчиним, В.M. Чалідзе звертався до Генерального прокурора СРСР Руденка зі «Скаргою в порядку нагляду» на ухвалу Ташкентського міськсуду і Верховного суду УзССР у справі Петра Григоренка. Відомості про реакцію прокурора відсутні.

• МИХАИЛ АЛЕКСАНДРОВИЧ ЛЕОНТОВИЧ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)