Ландслов

Сторінка рукопису Ландслову
Вічові збори (альтинг) в Ісландії. З картини В. Г. Коллінґвуда (1873)

Земський закон Магнуса VI (норв. Magnus Lagabøtes Landslov або просто Landslov — Ландслов, буквально означає "закон землі / країни") — перший загальнонорвезький збірник законів (судебник), складений за наказом короля Магнуса Законодавця (точніше Магнуса Виправника Законів — норв. Magnus Lagabøte, Магнус Лагабете) в 1274 році. За стародавнім норвезьким звичаєм для набуття ним законної сили Ландслов був оприлюднений та затверджений на вічових зборах (тінгах) чотирьох областей (судових округів), на які в той час ділилось норвезьке королівство: Фростатингу (1274), Гулатингу (1275), Боргартингу та Ейдсиватингу (1276). Кожен провінційний (регіональний) тінг прийняв свій варіант Ландслову. Ці варіанти отримали відповідні назви: Оновлені закони Фростатингу, Оновлені закони Гулатингу, Оновлені закони Боргартингу та Оновлені закони Ейдсиватингу. В основі кожного варіанту Ландслову було місцеве звичаєве право відповідної частини королівства. Таким чином, Ландслов фактично існує в чотирьох варіантах, котрі мають назви древніх місцевих законів.

Ландслов втратив чинність після затвердження нового загальнодержавного кодексу законів (Norske Lov) Крістіаном V 1687 року.

Оновлені закони Гулатингу містили такі розділи:

  • Пролог;
  • І. Про відвідання Гулатингу (законодавчих зборів);
  • ІІ. Про християнську віру;
  • ІІІ. Про захист країни;
  • IV. Кримінальне право;
  • V. Перелік спадкоємців;
  • VI. Викуп землі;
  • VII. Про оренду землі;
  • VIII. Про торгівлю;
  • ІХ. Про злодіїв. Загалом текст Закону містить 241 статтю. Збереглося 18 повних списків Оновлених законів Гулатингу і ще фрагменти 3 списків. Велика кількість списків свідчить про неабияке значення цього збірника для судової практики і цінність Ландслову як юридичної пам'ятки.

Література та посилання