Георгій Кістяківський англ. George Kistiakowsky
Народився	18 листопада (1 грудня) 1900[1] Боярка, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер	7 грудня 1982(1982-12-07)[2][3] (82 роки) Кембридж, Массачусетс, США
Країна	США
Національність	українець
Діяльність	фізик, хімік, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater	HU Berlin
Галузь	фізична хімія
Заклад	Принстонський університет Гарвардський університет
Науковий керівник	Макс Боденштейнd
Аспіранти, докторанти	Herbert S. Gutowskyd Bruce H. Mahand Sidney W. Bensond Arthur Kaskel Solomond
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	Мангеттенський проєкт
Батько	Кістяківський Богдан Олександрович
Мати	Беренштам-Кістяківська Марія Вільямівна
Брати, сестри	Кістяківський Олександр Богданович
Діти	Кістяківська Віра
Нагороди	медаль Вілларда Гіббза Премія століття (1961) медаль Франкліна (1972) член Американського фізичного товариства[d] медаль Прістлі (1972) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (28 квітня 1960) премія Петера Дебая (1968) Charles Lathrop Parsons Awardd (1961) Медаль Вільяма Ніколса (1947)
Автограф
Кістяківський Георгій Богданович у Вікісховищі

Гео́ргій Богданович Кістякі́вський, також відомий як Джордж Кістяковський (англ. George Kistiakowsky; 18 листопада (1 грудня) 1900, Боярка, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 7 грудня 1982(1982-12-07), Кембридж, Массачусетс, США) — американський фізхімік українського походження. Учасник Мангеттенського проєкту, один з творців першої атомної бомби^[4].

Лауреат багатьох міжнародних професійних наукових премій і медалей. Радник з питань науки й техніки президента США Дуайта Ейзенхауера (1957—1961). Батько американського фізика Віри Кістяківської.

Народився в селі Будаївка (зараз — місто Боярка)^[5] в тодішній Київській губернії Російської імперії в знаній інтелігентній українській родині. Дід по батьківській лінії, Олександр Федорович Кістяківській, був професором права Університету Св. Володимира і відомим адвокатом з кримінального права. Батько Богдан (Федір) Кістяківський був професором філософії та членом Української Академії Наук (1919). Дядько — міністром уряду Гетьманату. Мати, Марія Берендштам (або Бернштам), походила зі знаної інтелігентної родини з німецькими коріннями. Дід по лінії матері Вільгельм Людвигович Бернштам, український археолог і громадський діяч, його дружина Зінаїда Орестівна Новицька.

Молодший брат — Олександр Богданович Кістяківський (1904—1983) — видатний український зоолог-орнітолог.

Георгій Кістяківський був заарештований більшовиками, але зумів утекти до Сербії, а далі — до Німеччини, де згодом захистив докторську дисертацію (1925).

З 1926 р. в США. Професор Гарвардського університету з 1933 р., дійсний член Американської національної академії наук, пізніше її віцепрезидент.

Під час Другої світової війни призначений членом Американського комітету національної оборони (1944—1945). Один із творців атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторії в Лос-Аламос).

З 1957 р. — радник президента США Д. Ейзенхауера у справах національної політики і техніки. Директор Науково-консультативного комітету президента у 1959—1961 роках.

У книзі «Avoid Boring People» Джеймс Вотсон згадує про Джорджа Кістяківського: «На початку Президентський комітет наукових консультантів (PSAC) очолив Джеймс Кілліан…, а після нього — Кістяківський, якого Ейзенхауер поважав і чиє уміння використовувати наукові досягнення у військових цілях високо цінував. Свого часу багатий досвід Джорджа в роботі із вибуховими речовинами дуже знадобився в Лос-Аламосі, де створювалась атомна бомба».

Між роботою в Мангеттенському проєкті та службою в Білому домі, а також після того, як він покинув Білий дім, Кістяковський був професором фізичної хімії в Гарварді. Він звільнився з Гарварду як почесний професор у 1972 р.^[6].

У подальші роки Кістяківський брав активну участь в антивоєнній організації «Рада з придатного для життя світу». Він розірвав свої зв'язки з урядом на знак протесту проти участі США у війні у В'єтнамі. У 1977 році він обійняв посаду голови Ради, проводячи кампанію проти розповсюдження ядерної зброї.

Він помер від раку в Кембриджі (штат Массачусетс) 17 грудня 1982 р. Його тіло було кремоване, а попіл розсіяний біля його літнього будинку на Кейп-Коді, штат Массачусетс^[7]. Його документи знаходяться в архіві Гарвардського університету^[8].

За наукові досягнення Кістяковського було обрано іноземним членом Королівського товариства Великої Британії, почесним доктором Гарвардського, Оксфордського, Принстонського, Пенсильванського, Колумбійського, Брандейського університетів, Технологічного інституту Карнегі; 1960 року він нагороджений Медаллю Вілларда Гіббса, 1972 року — Медаллю Прістлі Американського хімічного товариства та Медаллю Франкліна. За заслуги перед державою був відзначений нагородами Департаменту військово-повітряних сил США за виняткову цивільну службу 1957 року, був нагороджений президентом Труменом Медаллю за заслуги, президентом Ейзенхауером в 1961 році Медаллю за свободу, президентом Ліндоном Джонсоном у 1967 р. Національною медаллю за науку^[9]. Він також був лауреатом премії Чарльза Летропа Парсонса за державну службу від Американського хімічного товариства в 1961 р.^[10].

Тронд Фауса Аурвог^[en] виконав роль Георгія Кістяківського у фільмі Крістофера Нолана «Оппенгеймер». У березні 2024 року фільм виграв 7 статуеток премії «Оскар», зокрема у категоріях «Найкращий фільм» та «Найкраща режисерська робота»^[11]

• «Вибух у пустелі»

• Г. П. Герасимова, П.В Голобуцький. Кістяковський Джордж [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 338. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• М. О. Кучеренко. Кістяківський Георгій Богданович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• AtomicArchive.com [Архівовано 6 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Джордж Б.Кістяківський. Науковець у Білому домі. Особистий щоденник спеціального помічника президента Д.Ейзенхауера з питань науки і техніки / Переклад з англійської Ярослава Войтка — К: КМБукс, 2022—528 ст. — ISBN 978-966-948-668-4

• Біографічні сторінки із сімейного літопису одного роду (частина 11). Семья Кистяковских — Городище on-line [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• ОДНИМ ІЗ ТВОРЦІВ АМЕРИКАНСЬКОЇ АТОМНОЇ БОМБИ БУВ УКРАЇНЕЦЬ. 18 листопада 2019. Ганна Черкаська. UA Modna. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Аріадна Войтко, Зенон Стахів. Джордж Богдан Кістяківський і проект «Манхеттен». «Дзеркало тижня», 14.08.2015 https://zn.ua/ukr/personalities/dzhordzh-bogdan-kistyakovskiy-i-proekt-manhetten-70-rokiv-tomu-svit-zrobiv-pershiy-krok-u-nezvidane-y-nebezpechne-_.html [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.