Кібератаки проти Естонії (2007)

Кібератаки проти Естонії — скоординована кібератака хакерів на комп'ютерні системи державних установ Естонії у квітні 2007 року.

Кібератаки почалися 27 квітня 2007 року під час загострення російсько-естонських відносин, пов'язаних із перенесенням пам'ятника Бронзовому солдату в Таллінні. Скоординована атака хакерів на деякий час вивела з ладу сайти парламенту Естонії, міністерств, банківських установ, засобів масової інформації. На думку деяких оглядачів, кібератака на Естонію належала до одних із найкраще організованих та масових в історії Інтернету[1][2].

Події розгортались у три хвилі: перші атаки були зареєстровані 28 квітня, наступна, потужніша хвиля була зареєстрована 4 травня, найпотужніша, третя хвиля була зареєстрована 9 травня 2007 року. Інтернет-трафік із закордону зріс вчетверо, що зробило недоступними атаковані сайти. Через атаки до 90% банківських транзакцій в Естонії зазнали проблем в обробці або не змогли бути завершені в нормальному режимі. На піку, створений зловмисниками трафік сягав 100 МБ/с. Для здійснення атак були використані ресурси мережі Storm. Дещо згодом, коли відбувалися процеси над учасниками заколотів квітня 2007 року, боти BlackEnergy були використані для атаки на сайт видання delfi.ee[3].

З початку кібервійни естонська сторона звинуватила Росію в її організації, однак пізніше міністр оборони країни спростував ці звинувачення за відсутністю доказів. Однак пізніше того ж року депутат Державної думи Росії Сергій Марков на пресконференції визнав, що один із його помічників був причетним до організації кібератак. Можливими організаторами або виконавцями атаки є група відома як Russian Business Network, хоча визначити це практино неможливо[4]. У 2007 році лідер руху «Наші» у Придністров'ї Костянтин Голоскоков визнав причетність цієї організації до атак проти Естонії. У відповідь Естонія проголосила Сергія Маркова і лідера руху «Наші» Василя Якименка персонами нон ґрата. Оскільки Придністров'я залишається невизнаним жодною країною світу, не існувало можливості притягнути до відповідальності організаторів кібератак з цього регіону[5][6].

Див. також

Посилання

  1. ↑ Генсек НАТО висловив підтримку Естонії Кореспондент (журнал)
  2. ↑ Економіст: Кібервійна стає дедалі страшнішою. Архів оригіналу за 9 грудня 2008. Процитовано 29 вересня 2009.
  3. ↑ Ken Dunham, Jim Melnick (2008). 6.2.6.11.1 Storm Botnet Possibly Used in 2007 Estonia DDoS Attacks. Malicious Bots: An Inside Look into the Cyber-Criminal Underground of the Internet. CRC Press. с. 168. ISBN 9781420069068.
  4. ↑ Кіберзагрози під час російсько-української війни: чому ми можемо навчитися з історії, щоб бути готовими?. infotel.ua (ua) . Процитовано 28 січня 2023.
  5. ↑ Естонія не знайшла слід Кремля в кібератаках
  6. ↑ Марков зможе повернутися до Естонії після того, як вибачиться. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 29 вересня 2009.
Інтернет Це незавершена стаття про Інтернет.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.