PROFILPELAJAR.COM

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скарбек.

Кшиштоф Скарбек гербу Абданк (пол. Krzysztof Skarbek, близько 1630 — перед 27 березня 1706) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої. Батько Львівського латинського арцибіскупа Яна Скарбка. Представник роду Скарбків.

Життєпис

Син поручника коронного війська Рафала Скарбка та його дружини Ядвіґи з Пясецьких. Походив з гілки роду Скарбків, що осіли в Руському воєводстві.

Служив у війську з 1648 року. Почав політичну кар'єру наприкінці 1660-х. 1676 року був підсудком галицьким.^[1] 20 липня 1677 року був висунутий галицькою шляхтою на посаду галицького земського судді. Номінацію від короля Яна ІІІ отримав 5 грудня 1677 року в Ґданську. 1681 року отримав посаду підвоєводи краківського та судді жидівського від Анджея Потоцького як поручник його гусарської корогви. У Віденській кампанії брав участь як поручник гусарської корогви нового краківського воєводи Фелікса Потоцького, фактично командував його полком. В 1691 році став галицьким каштеляном. Ймовірно, був тісно пов'язаний з королевичем Константієм Владиславом.

У лютому 1692 року разом з ловчим великим коронним Стефаном Александром Потоцьким командували вдалою обороною Рогатина від нападу татар.^[2] У липні 1696 року став каптуровим суддею галицьким. 20 серпня 1698 року брав участь у раді сенату у Львові. Брав участь у битві біля Підгаєць, разом з кам'янецьким каштеляном Нікодемом Жабокліцьким командувавли головними силами, що приєднались до військ польного гетьмана Ф. Потоцького. Під час наради в Яворові 21 вересня 1703 року виступав проти висилання делегації для перемовин з царем Московії.

Був власником маєтності Михальче (Галицька земля), села Румно (Львівська земля), маєтностей у Сандомирському воєводстві. Державив або мав у заставі маєтки Сенявських: Бабухів, Чемеринці, в Перемиській землі — Конюшки, пол. Cieplice. Деякі з них перебували в руках родини з 1620-х років. Після конфлікту у 1690-х з Адамом Сенявським деякі з них були викуплені останнім на межі століть. Також державив Чорнушовичі, Плеників та Стриянець (Перемиська земля, може, був власником), Поручне (Львівська земля). В 1701 році Галицький сеймик просив короля надати йому дідичним правом урочище «Гаврилів Камінь» коло Обертина. Помер перед 27 березня 1706 року, був похований у Латинській катедрі Львова.

Сім'я

Перша дружина — з Чолганських, діти:

Владислав,
Ян,
Зофія — бенедиктинка Боґуміла, з 1718 року абатиса монастиря Всіх Святих у Львові, померла 1730 року.

Друга дружина — з Ґолинських (†після 22.4.1703), син Антоній.

Примітки

↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności … [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 109.
↑ Kaźmierczyk A. Skarbek Krzysztof h. Abdank (ok. 1630—1706)… — S. 20.

Джерела

Falniowska-Gradowska A. Podwojewodowie województwa krakowskiego w XVI do XVIII wieku // Roczn. Nauk.-Dydakt. WSP im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. — Zesz. 158: Prace Hist. [T.] 16. — 1993. — S. 184.
Kaźmierczyk A. Skarbek Krzysztof h. Abdank (ok. 1630—1706) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 19-21. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 109—110. (пол.)
Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / oprac. Kazimierz Przyboś. — 1987. — S. 388. (пол.)