відомча нагорода: іменний годинник від Генерального прокурора України;
Грамота Верховної Ради України з відзнакою за заслуги перед українським народом;
Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня;
церковна нагорода: Благословенна грамота з відзнакою УПЦ КП;
церковна нагорода: Орден Святого Юрія Переможця (Георгия Победоносца) «За боротьбу зі злом» УПЦ КП
церковна нагорода: Медаль «За жертовність і любов до України» ПЦУ
Куценко Владислав Ігорович (нар. 11 листопада1982, Запоріжжя, УРСР) — український політик, прокурор, юрист та економіст. У 2014 — помічник Міністра юстиції України. У 2015—2020 — прокурор Генеральної прокуратури України. Заступник голови Запорізької обласної ради з грудня 2020 року. Член вищого керівного органу (Політичної ради) опозиційної політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"
Біографія
1999 року закінчив СШ № 97 в Запоріжжі.
Має диплом за темою «менеджмент організацій», кваліфікація: менеджер-економіст[джерело?], магістр в галузі правознавства, прокурорського нагляду, правосуддя та правоохоронної діяльності[джерело?], магістр із зовнішньоекономічних питань[джерело?], випускник Запорізького технічного університету, кандидат наук[1].
Під час навчання був стипендіатом Запорізького мера Запоріжжя Олександра Поляка.
У вересні 2016 року отримав науковий ступінь «Кандидат наук», захистивши дисертацію (наказ Міністра освіти і науки України від 29.09.2016 № 1166)[1].
Трудова діяльність
з березня 2004 по березень 2005 — керівник бюро економічного аналізу на державному підприємстві «Радіоприлад»;
з червня 2004 по червень 2014 працює в бізнесі на керівних посадах (директор з економіки, заступник директора з юридичних питань та економіки) у господарських товариствах;
з червня 2014 по лютий 2015 — помічник Міністра юстиції України. Прийняв присягу державного службовця 13 червня 2014 року;
з серпня 2015 по лютий 2016 — прокурор відділу організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Генерального прокурора України управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України. Нагороджено цінним подарунком (іменним годинником);
з лютого 2016 по квітень 2016 — прокурор, заступник начальника управління взаємодії з державними органами Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України;
з квітня 2016 по липень 2020 — прокурор, заступник начальника Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України.
з серпня 2020 перейшов на роботу до Апарату Верховної Ради України.
В органах місцевого самоврядування працює з грудня 2020 року, після обрання депутатом Запорізької обласної ради.
З 23 грудня 2020 року — заступник голови Запорізької обласної ради.
Робота в прокуратурі та гучні справи
18 червня2015 року Куценко став прокурором Генеральної прокуратури України[2].
Брав участь у становленні прокурорського самоврядування в Україні, створення першої в Україні Ради прокурорів та КДКП[4]. Доповідав про проведення конференції працівників прокуратури та створення першої Ради прокурорів України[5].
Повернення державі соснового Розумівського лісу
Прокурор Куценко координував процес із повернення до державної власності земель соснового Розумівського лісу, незаконно приватизованих 2013 року[джерело?]. Чиновники Держземагенства та райдержадміністрації, сфальсифікувавши склад угідь, назвали ліс землями сільськогосподарського призначення та безоплатно роздали під 106 садових земельних ділянок і під дві ділянки. Більшість зі 106 власників ділянок у лісі були підставними особами[6].
Боротьбу за повернення лісу державі Куценко почав 2013 року, будучи депутатом районної ради. Він організував акції протесту та спрямував ряд запитів та скарг до правоохоронних органів[7].
Куценко домігся повернення у державну власність 19 га берегів річка Кінська[джерело?]. За рішенням місцевої адміністрації, ці землі були виведені з державної власності та з чисельними порушеннями норм законодавства — безоплатно передані у приватну власність 10 осіб. Прокурор Куценко координував процес повернення землі державі[джерело?].
Апеляційний суд Запорізької області залишив в силі рішення Запорізького районного суду про повернення в держвласність 19 га землі на березі річки Конка[8].
Розслідування
Кримінальне провадження відносно можливого надання неправомірної вигоди
У лютому 2024 року СБУ та НАБУ затримали заступника голови Запорізької облради Куценка, його помічника та депутата цієї ж облради під час спроби підкупити директора обласного медичного закладу[9]. Наступного дня затриманим повідомили про підозру в спробі дати хабар[10][11]. Куценко тримав підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
9 квітня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання Куценка та зняла арешт з його банківського рахунку. Іншим своїм рішенням, яке датоване 10 квітня 2024 року, Апеляційна палата ВАКС повернула родині Куценка грошові кошти, які були вилучені НАБУ під час обшуку в квартирі запорізького чиновника. Під час судового засідання щодо арешту майна посадовця Запорізької облради, прокурор зазначив, що під час обшуку квартири Владислава Куценка жодних речових доказів у справі винайдено не було. "Під час обшуку у квартирі речові докази не вилучались", - сказав прокурор під час судового засідання в Апеляційній палаті ВАКС.[12]
Захисник заступника голови Запорізької облради Владислава Куценка Антон Бєлка вважає, що матеріали справи, враховуючи бездоказовість вини його клієнта, зараз використовуються як засіб тиску та політичного переслідування останнього[13]
Захисник підкреслив, що суспільство під час судового засідання змогло побачити, що в його підзахисного відсутня будь яка вина і відсутні будь які дії, інкриміновані органом досудового розслідування, які покладені йому у звинувачення.
"Одне з ключового це те, що суспільство побачило, що в мого підзахисного відсутня будь яка вина і відсутні будь які дії, інкриміновані органом досудового розслідування, які покладені йому у вину. Нікому нічого він не передавав, нічого нікому не пропонував, ніякі грошові кошти не вилучались", - заявив юрист.[14]
Громадська та політична діяльність
2000—2004 — у студентські роки проводив благодійну акцію «Разом допоможемо дітям», залучав студентів до надання допомоги вихованцям шкіл-інтернатів та дітям із вадами здоров'я[джерело?].
2010–2015 — депутат Запорізької районної радиЗапорізької області, до 2013 року був головою депутатської комісії з питань законності та етики. У серпні 2014 року ініціював та організував висловлення недовіри голові Запорізької районної ради Івану Гоменюку, який 33 роки керував Запорізьким районом та фігурував у багатьох скандалах.[15]
З 2012 року як депутат місцевої ради та громадський активіст вступив у протистояння з відомим організованим злочинним угрупуванням запорізького кримінального «смотрящего» («Анісім»), яке діяло в Запорізькій області, співпрацюючи з органів влади. Куценк підготував звернення до правоохоронних органів, в яких розкривав злочинні схеми, на підставі яких було відкрито кримінальні провадження[джерело?]
2014 — кандидат у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 82 (Запорізька область). Самовисуванець, позапартійний. За результатами виборів посів друге місце із результатом — 22,39 %[18].
липень 2020 року - очолив Запорізьку обласну організацію опозиційної в Україні політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" [19]
жовтень 2020 року — обраний депутатом Запорізької обласної ради від партії «Батьківщина».
член Політичної Ради (вищого керівного органу) політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" [20]
Родина
Дружина Віра Ігорівна (1982) — економіст та юрист. Виховують сина Сергія (2014) та доньку Ксенію (2018).
Батько Куценко Ігор Васильович (1957) — військовослужбовець (полковник у відставці).
Мати Куценко Олена Петрівна (1959) — вчитель математики.
Релігія
Вірянин УПЦ КП, допомагав Запорізькій Єпархії УПЦ КП, допомагав ремонтувати Кафедральний собор Святої Трійці[джерело?].
Нагороди
Відомча прокурорська нагорода: іменний годинник від Генерального прокурора України, за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініциативу, оперативність у роботі, високі результати у службовій діяльності (наказ Генерального прокурора України від 24.11.2015 № 100-зц).
Грамота Верховної Ради України за заслуги перед ураїнським народом.[21]
Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня.[22]
Патріархом Філаретом Православним Орденом Святого Юрія Переможця (Георгия Победоносца) «За боротьбу зі злом» (Указ Патріарха Київського і Всієї Руси-України від 11.05.2018 № 1661)[23].
Благословенна грамота з відзнакою «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним українським народом» УПЦ КП від 04.09.2016 року (урочисто вручено під час Воскресного Богослужіння у Кафедральному Соборі Святої Трійці).[24]
Медаль «За жертовність і любов до України». З благословення Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.[25]
↑Посіпаки: результати пошуку. posipaky.info. Процитовано 30 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)