Курука Сергій Іванович

Курука Сергій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження3 вересня 1987(1987-09-03)
Луцьк
Смерть27 серпня 2014(2014-08-27) (26 років)
Амвросіївський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Іва́нович Куру́ка (нар. 3 вересня 1987(19870903) — пом. 27 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 3 вересня 1987 року у місті Луцьку. Був одним із братів-двійнят, згодом у батьків народився ще менший син.

Після закінчення загальноосвітньої школи № 26 навчався до 2005 року у Луцькому вищому профтехучилищі № 9 за спеціальністю «Слюсар-електрик».

З 2005 по 2006 рік проходив військову строкову службу в м. Рівне як розвідник.

З 2007 по 2010 рік навчався у Володимир-Волинському агротехнічному коледжі за спеціальністю «Механізація сільського господарства», здобув кваліфікацію техніка-механіка.

З 2009 по 2014 рік працював в ТзОВ «Спайс-Луцьк».

У квітні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України (51 ОМБр).

Загинув 27 серпня 2014 року в Амвросіївському районі Донецької області, поблизу селища Дзеркальне[1].

Був похований як невідомий в Дніпропетровську, тому тривалий час вважався безвісти зниклим. Згодом ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих невідомих героїв на кладовищі міста Дніпра.

Перепохований 15 січня 2015 року на Алеї почесних поховань в селі Гаразджа Луцького району[1][2][3].

Без Сергія лишилися батьки, дружина Наталія та син Владислав 2013 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • 23 листопада 2015 року в комунальному закладі «Луцький НВК № 26» відбулося відкриття і освячення пам'ятних меморіальних дошок випускникам Чабанчуку Денису та Куруці Сергію[5].
  • На будинку в місті Луцьку на проспекті Соборності, 26, де мешкав Сергій Курука, відкрито меморіальну дошку його пам'яті[1][6].
  • Рішенням 20 сесії 7 скликання Ківерцівської міської ради від 25 липня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ківерці» (посмертно)[1][2].
  • За вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 № 44/1)[1].
  • Рішенням № 31/3 сесії 7 скликання Волинської обласної ради від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[7][8].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 23
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[9]
  • відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)

Джерела

  1. ↑ а б в г д Почесний громадянин міста Луцька. lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  2. ↑ а б Почесний громадянин міста Ківерці. kivrada.gov.ua. Офіційний сайт Ківерцівської громади. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  3. ↑ Васюк Олександр Павлович. memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  4. ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ У нашій школі відкрито меморіальні дошки. nvk26.lutsk.ua. Комунальний заклад "Луцький НВК №26". Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  6. ↑ У Луцьку встановили меморіальну дошку Герою Іловайська Сергію Куруці. volynnews.com. Волинські Новини. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  7. ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  8. ↑ Звання «Почесний громадянин Волині» присвоїли 170 загиблим за Батьківщину волинянам. Імена. volynnews.com. Волинські Новини. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  9. ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.