Куропалат (грец. κουροπαλάτης, лат. cura palatii — відповідальний за палац)^[1] — візантійський придворний титул, один із найвищих з часів імператора Юстиніана I до періоду Комнінів у XII столітті^[2]. Жіноча назва титулу, яку вживали до дружини куропалата, — куропалатісса^[3].

Вперше титул засвідчений як curapalati на початку V століття: його призначали чиновникам рангу vir spectabilis, які були нижче castrensis palatii та відповідальні за утримання імператорського палацу^[4]. Коли імператор Юстиніан I (правив у 527–565 рр.) зробив свого племінника та спадкоємця Юстина II куропалатом 552 року, цей титул набув нового значення^[5] та став одним із найбільш піднесених звань, посідаючи поряд із Цезарем та нобіліссімом. Відтоді його почали призначати членам імператорської сім'ї, однак згодом стали надавати і важливим іноземним правителям, переважно на Кавказі. Так, з 580-х до 1060-х років шістнадцять грузинських князів та царів мали цю почесну відзнаку, а після 635 року — також кілька вірменських династій^[2][6].

Згідно з Клеторологією Філофея, написаною 899 року, символами титулу були червона туніка, мантія та пояс. Вручення цих символів візантійським імператором означало підвищення звання одержувача^[7]. До XI—XII століть титул втратив своє попереднє значення^[8]: його надавали як почесне звання генералам поза імператорською родиною^[1] та його функції поступово витісняли протовестіарії, чия початкова роль обмежувалась зберіганням імператорського гардеробу^[1]. Назва збереглася в період Палеолога, проте її вживали рідко.

• Юстин II — за правління свого дядька імператора Юстиніана I^[4].
• Бадуарій — за правління свого тестя імператора Юстина II (правив у 565–578 рр.)^[9].
• Петро — брат імператора Маврикія (правив у 582–602 рр.).
• Доменціолус — племінник імператора Фоки (правив у 602–610 рр.).
• Теодор — брат імператора Іраклія (правив у 610–641 рр.).
• Артабасдос — за правління імператора Лева III Ісавра (правив у 717–741 рр.).
• Михаїл I Рангаве — зять імператора Никифора I (правив у 802–811 рр.).
• Бардас —дядько та дієвий регент імператора Михаїла III (правив у 842–867 рр.).
• Лев Фока — генерал і брат імператора Никифора II Фоки (правив у 963–969 рр.).
• Гуарам I — цар Іберії.
• Гуарам II — цар Іберії та спадковий ерістав Кларджеті та Джавахетії.
• Гуарам III — цар Картлі.

• Bury, J. B. The Imperial Administrative System of the Ninth Century – With a Revised Text of the Kletorologion of Philotheos. — London : Oxford University Press, 1911.
• Holmes, Catherine. [1] — Oxford : Oxford University Press, 2005. — ISBN 978-0-19-927968-5. Архівовано з джерела 24 грудня 2019
• Kazhdan, Alexander. The Oxford Dictionary of Byzantium. — Оксфорд та Нью-Йорк : Oxford University Press, 1991. — ISBN 0-19-504652-8.
• Martindale, John R. [2] — Cambridge : Cambridge University Press, 1992. — ISBN 0-521-20160-8. Архівовано з джерела 24 грудня 2019
• Rapp, Stephen H. [3] — Лувен, Бельгія : Éditions Peeters, 2003. — ISBN 90-429-1318-5. Архівовано з джерела 16 липня 2020
• Toumanoff, Cyril. Studies in Christian Caucasian History. — Washington, DC : Georgetown University Press, 1963.