Культива́тор — знаряддя для обробки ґрунту (без перевертання його верхнього шару[1]), боротьби з бур'янами і внесення в ґрунт добрив. Основними робочими органами культиватора є лапи.
Найпростіший культиватор, так званий «троян», використовувався на Подніпров'ї та в смузі переходу від Полісся до Лісостепу.
Принцип роботи
У районах, де переважають потужні вітри, відбувається постійне здування частини верхнього родючого шару ґрунту, іноді навіть з насінням. З такою проблемою стикнулися освоювачі цілини Казахстану в 1960-х роках. Цілина, яка в перший рік дала нечувані врожаї, через кілька років перестала родити. Причина — складні процеси, що призвели до ерозії ґрунтів.
Принцип роботи культиватора полягає в тому, що верхній шар ґрунту не перевертається, як при оранці. Боротьба із шкідниками полягає в підрізанні коренів бур'янів на певній глибині стрілоподібними лапами «плоскорізів»-культиваторів, що, разом із внесенням гербіцидів, призводить до стійкого утримання верхнього шару ґрунту від вітру і збереження мікрофлори верхнього родючого шару.
Разом з тим, штанги культиваторів роблять борозни, через які покращується водообмін.
Класифікація
За їх типом, а також за призначенням цих знарядь, видом їх тяги та способом з'єднання з трактором культиватори поділяють на:
па́рові,
розпушувальні,
протиерозійні (штангові і плоскорізи),
вогневі,
рослинопідживлювачі,
підгортачі,
садові,
фрезерні,
овочеві,
лісові.
Різновиди
Па́рові культиватори використовують для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за парами. В СРСР, зокрема в Україні, був поширений культиватор паровий в причіпному і навісному варіантах. Культиватори-розпушувачі застосовують для обробітку кам'янистих ґрунтів на гірських схилах до 20°. До протиерозійних культиваторів належать:
штанговий, призначений для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у районах, де ґрунти зазнають вітрової ерозії. При лущенні стерні цей культиватор залишає її на поверхні поля непошкодженою. Робочим органом є штанга у вигляді квадратного сталевого вала;
Культиватор-плоскоріз — для обробітку ґрунтів, які зазнають вітрової ерозії.
Робочі органи
Стрілоподібна лапа є основною в культиваторах-плоскорізах. Ними здійснюється підрізання коренів бур'янів і рослинних залишків, якщо поле не мульчувалося восени. Саме застосування стрілоподібних лап в більшості заміняє оранку.
Пружинні лапи гарно розпушують ґрунт, особливо де багато твердого груддя і каменів. Пружинна лапа гарно самоочищується від рослинних решток і налипання ґрунту і менше пошкоджується при попаданні на камінь.
Долотоподібні лапи застосовують на дуже щільних ґрунтах, де застосування стрілоподібних лап без попереднього «зривання» шару ґрунту призведе до поломки лап.
Часто робочі органи культиваторів застосовують в комплексі. Скажімо, на одній рамі поєднують долотовидні, стрілоподібні і пружинні лапи, а ззаду ще чіпляють лущильник чи зубчасту борону.
На малюнку показано культиватор універсальний просапний італійського виробника Маскіо і Гаспардо. Видно передні долотоподібні лапи і задні коткові лущильники для подрібнення грудок ґрунту і остаточного вирівнювання посівного стола[2].
Спеціальні культиватори
Культиватори вогневі призначені для пригнічення полум'ям газових пальників життєдіяльності різних видів однорічних бур'янів на стерні люцерни, кенафу, джуту, а також для знищення бур'янів на узбіччях шляхів та полів, на випасах тощо.[3]
Культиватори-рослинопідживлювачі використовують для обробітку та підживлення посівів кукурудзи, цукр. буряків, соняшнику, картоплі та ін. просапних культур. Комплектуються полільними і розпушувальними лапами та підживлювальними ножами.
Культиватори-підгортачі комплектують, крім лап і підживлювальних ножів, ще й підгортачами, застосовують для підгортання, міжрядного обробітку ґрунту і підживлення картоплі та ін. просапних культур.
Культиватори садові комплектують розпушувальними і полільними лапами, боронками та борозноробами; а для обробітку пристовбурних смуг — поворотною лапою з механізмом гідрокерування.
Мотокультиватор на ділянці
Мотокультиватор
Також в побуті культиватором називають полегшений варіант мотоблока, у якому замість ведучих коліс встановлено фрези. Транспортування такого пристрою до місця культивування відбувається з опорою на переднє пасивне колесо.
↑Посівний стіл чи посівне плато — на професійному слензі аграріїв вирівняний і підготований для посіву верхній родючий шар ґрунту; переважно для роботи високоточними сівалками.
_s113.jpg)