Кукурудзяне борошно є продуктом помолу висушених зерен кукурудзи. Цей продукт широко використовується в багатьох національних кухнях^[1]. Таке борошно використовується і як основний інгредієнт для випікання хліба, коржів, кондитерських виробів, варіння каш, і як додатковий інгредієнт до страв (наприклад, для загущування виноградного соку під час приготування чурчхели).

Кукурудза є традиційною сільськогосподарською культурою корінних народів Америки. У Латинській Америці кукурудзу споживають у більшій кількості, ніж деінде на планеті. Ця культура є основою національних кухонь Мексики, Колумбії, Перу, Еквадору, Венесуели та Парагваю.

Після відкриття європейцями Америки, багато місцевих сільгоспкультур потрапили в Європу і стали культивуватися, в тому числі і кукурудза. З Європи кукурудза потрапила в Африку та Азію.

• Арепа — кукурудзяні коржі, поширені у венесуельській та колумбійської кухнях
• Тортилья — Мексика

• Угалі

• Бануш — гуцульська традиційна страва, крута каша з кукурудзяного борошна, зварена на вершках або сметані.
• Гомі — західногрузинський варіант кукурудзяної каші, який замінює хліб.
• Качамак — сербський та болгарський варіант кукурудзяної каші, що отримав турецьку назву з часів панування Османської імперії над балканськими народами
• Малай — Румунія
• Мамалиґа — Молдова
• Мчаді — грузинський кукурудзяний коржик
• Полента — кукурудзяна каша південної Європи, переважно Італії

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кукурудзяне борошно